Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Економічний збірник

ДІЯЛЬНІСТЬ ПОЛЬСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТОВАРИСТВА У ЛЬВОВІ В 1921-1939 РОКАХ

Степан Дмитрович Гелей, Петро Олексійович Куцик, Сергій Романович Семів — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У статті «Діяльність Польського економічного товариства у Львові в 1921-1939 рр.» йдеться про передумови створення та діяльності однієї з перших установ такого роду у міжвоєнній Польщі. Його головна мета – розвиток економічних знань та їх популяризація, підтримка конкретної економічної політики державних установ. Після відновлення незалежності у 1918 р. польські економісти почали шукати організаційні форми діяльності, які сприяли б відбудові держави. 27 лютого 1921 р. у Львові було створено Польське економічне товариство. Статут Товариства передбачав участь у підготовці польського економічного законодавства, розвиток економічної науки й освіти, популяризацію економічних знань. Розквіт ПЕТ у Львові дослідники пов’язують із діяльністю професора Львівської політехніки Леопольда Каро, який налагодив фінансування Товариства, відновив періодичність дискусійних зібрань, розпочав видання журналу та серії наукових монографій. Учений був схильний до етатизму, вважав, що польське виробництво потребує постійного втручання держави. Товариство заснувало власну бібліотеку, яка в 1938 році налічувала 3118 томів. У 1928 р., на дев'ятий рік свого заснування, ПЕТ почав видавати журнал, на шпальтах якого друкувалися економічні дослідження та звіти Товариства. Тут друкувалися Леопольд Каро, Альфред Галушка, Генрик Корович, Едвін Гаусвальд, Ян Пайгерт, Адам Роза, Кароль Травінський, Генрик Гурський, Владислав Єннер, Станіслав Шатцель, Роман Лоншат де Бер’є, Адам Роуз, Людвік Крушельницький, Костянтин Зебрівський, Едвард Ліпінський, Леон Бігелайзен, Ян Арніцький, Ян Бзозовський, Мар’ян Чеглінський, Генрик Гросман, Францішек Томанек та інші вчені.

ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА СХІДНІ ТОВАРИ І ПРИБУТОК ЛЬВІВСЬКИХ КУПЦІВ В ТОРГІВЛІ З ЛЕВАНТОМ (В СЕРЕДИНІ ХVI-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVII СТ.)

Володимир Петрович Кривонос — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У цій статті розглядається формування цін на східні товари на львівських ринках. У ній досліджується, як обставини, такі як постійні татарські набіги, пожежі, голод, неврожаї, епідемії чуми, пограбування та інші, впливали на ціноутворення, спричиняючи виснаження населення, руйнування міст і сіл, порушення торгівлі та торговельних зв'язків. Крім того, обговорюється вплив державної політики на ціноутворення на східні товари. Завдяки тривалим регуляторним зусиллям уряд встановлював ціни на всі східні товари, що надходили на львівський ринок з Леванту, та запроваджував механізми контролю для забезпечення їх дотримання. У статті також окреслено основні напрямки діяльності купців, спрямовані на отримання прибутку, та наведено приблизну оцінку їхньої норми прибутку.

КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ З МЕТОЮ ГАРАНТУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Ірина Романівна Боднар — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Стрімкий і глобальний розвиток інформаційної сфери, сучасних інформаційних технологій, значною мірою впливає на політичну, економічну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства і держави. Інформаційні ресурси в сучасних умовах стають основним фактором життєдіяльності всіх сфер суспільства. Ефективність системи державного управління національними інформаційними ресурсами та гарантування їхньої безпеки,значною мірою визначає, в умовах війни, загальний рівень інформаційної і національної безпеки. Будь-які недоліки в структурі і функціонуванні системи державного управління призводять до збитків суспільства і держави. У зв’язку з цим у статті розглянуто ключові поняття та основи державної інформаційної політики в сфері інформаційної та національної безпеки. Аналізується діяльність держави в інформаційній сфері в умовах війни. Крім цього визначені основні напрями держави в сфері інформаційної безпеки. Запропоновані концептуальні підходи гарантування інформаційної безпеки. Стратегічне інформаційне протистояння є самостійним і принципово новим видом протистояння, здатним вирішувати конфлікт без застосування збройних сил у традиційному розумінні. В статті визначені закономірностей інформаційного протистояння та здійснено аналіз його кількісних характеристик. Проведено формалізацію рівнів інформаційної озброєності держави і механізми еволюції в залежності від ресурсного потенціалу конкретної держави та впливу зовнішнього оточення. При формуванні концепції державної інформаційної політики з метою гарантування інформаційної та національної безпеки України, варто виходити з необхідності прийняття таких базових принципів як відкритість інформаційної політики, рівність інтересів всіх учасників інформаційних відносин, системності, пріоритетності тощо. В цьому процесі головні заходи повинні бути спрямовані на забезпечення державних інтересів України і не суперечити соціальним інтересам громадян країни. Необхідні програми на фінансування державою інформаційного розвитку, забезпечення пріоритету права перед силою тощо.

МІГРАЦІЙНІ ВТРАТИ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Руслан Любомирович Лупак, Тарас Григорович Васильців — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У дослідженні встановлено, що через високу міграційну активність молоді та зростання структурних диспропорцій і дисбалансів на регіональному ринку праці Львівської області спостерігаються такі загрозливі тенденції: зростання прагнення серед молодого населення до виїзду за кордон із подальшим довготривалим проживанням та облаштуванням постійного життя; ускладнення пошуку роботи та підвищення рівня безробіття серед молоді; поширення позитивного ставлення до можливості працевлаштування за кордоном; посилення інтересу молоді до здобуття освіти за межами країни, зокрема через невідповідність рівня та якості місцевої освіти; низький рівень намірів щодо повернення до регіону після виїзду за кордон; недостатнє використання можливостей освітньої імміграції для розвитку регіону; зростання навантаження на соціальну систему регіону через розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тому числі молоді. До ключових напрямів державної політики щодо збереження інтелектуально-кадрового потенціалу молоді для підтримки регіональної економіки віднесено: вдосконалення інституційної основи реалізації молодіжної політики, спрямованої на підвищення якості життя молоді та зниження її міграційних настроїв; посилення соціального захисту молоді в поєднанні з удосконаленням регіональної політики зайнятості; сприяння особистісному та професійному розвитку молоді, а також розширення її участі в освітньо-наукових ініціативах регіону; оновлення освітніх програм місцевих закладів відповідно до потреб ринку праці; зміцнення співпраці з молоддю, яка перебуває за кордоном, та створення стимулів для її повернення; розвиток молодіжного середовища, що мотивує активну участь у соціально-економічному розвитку регіону.

МІЖНАРОДНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ: ЦІЛІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Тетяна Володимирівна Мединська — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Повномасштабна війна, розпочата росією проти України в лютому 2022 року, стала безпрецедентним викликом для Української держави та її економіки. Масштабні руйнування інфраструктури, людські втрати, внутрішня міграція та інші негативні наслідки повномасштабного вторгнення призвели до глибокої економічної кризи та гуманітарної катастрофи. В умовах різкого скорочення внутрішніх ресурсів та обмеженого доступу до міжнародних фінансових ринків, міжнародна фінансова допомога відіграє вирішальну роль у забезпеченні життєдіяльності країни, підтримці макроекономічної стабільності, фінансуванні критично важливих соціальних програм та створенні умов для подальшого відновлення та розвитку. Визначено та систематизовано основні цілі міжнародної фінансової допомоги Україні в умовах війни, серед яких: підтримка макрофінансового управління та діяльності уряду, захист населення в умовах серйозних соціально-економічних потрясінь (пенсії, зарплати бюджетникам, допомога ВПО), відновлення зруйнованої інфраструктури, підтримка функціонування критичної інфраструктури (енергетична, транспортна), збереження виробничо-економічного потенціалу. Проаналізовано структуру міжнародної фінансової допомоги, наданої Україні з початку повномасштабного вторгнення. Виокремлено ключових донорів (США, країни ЄС, Канада, Японія, Велика Британія та інші), визначено основні канали міжнародної допомоги (міжнародні фінансові організації, країни-партнери, неурядові організації). Визначено перспективи подальшої міжнародної фінансової допомоги Україні в умовах триваючої війни та післявоєнного відновлення. Розглянуто різні сценарії розвитку ситуації та їх вплив на потреби України у зовнішньому фінансуванні. Обґрунтовано необхідність продовження міжнародної фінансової підтримки України на довгострокову перспективу, її спрямування на пріоритетні напрями розвитку, такі як відновлення критичної інфраструктури, модернізація економіки, підтримка соціальної сфери та зміцнення інституційної спроможності держави.

ДЕРЖАВНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ

Олена Олександрівна Перепьолкіна — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У дослідженні наголошено на актуальності формування та реалізації державної політики забезпечення стабільного економічного зростання в Україні. Метою дослідження визначено актуалізацію уваги до найбільш проблемних аспектів, чинників та перешкод, а також обґрунтування пріоритетів моделі стабільного економічного зростання країни. Показано масштаби втрат економіки України в умовах повномасштабної війни. Доведено, що модель економічного зростання являє собою візію з сукупності системних поетапних кроків, реалізація яких докорінно змінює характер економічних відносин, погляди на розвиток і ціннісні орієнтири, структуру суспільного відтворення і пріоритети розвитку майбутніх поколінь. Обґрунтовано концептуальну модель стабільного економічного зростання країни, що складається з 10 принципових послідовних кроків, проходження яких дозволяє досягти макроекономічної стабілізації, а також перейти до структурно збалансованого розвитку національного господарства. Визначено домінантні етапи змін, які мають відбутися в Україні у підсумку реалізації моделі державної політики стабілізації економічного зростання, а саме: викорінення системних вад функціонування та розвитку національного господарства (завданнями регулювання на цьому етапі визначено подолання системної корупції, системну детінізацію економічних відносин, деофшоризацію та збереження капіталів), поетапний перехід до економічного зростання (визначено такі завдання цього етапу, як зміцнення економічної безпеки, реалізація підприємницького потенціалу, використання внутрішніх резервів, реалізація зовнішньоторговельного потенціалу) та формування ресурсної бази довгострокового стабільного планомірного розвитку (зі завданнями забезпечення макроекономічної стабілізації, реалізації потенціалу зовнішнього інвестування). Ідентифіковано галузеві пріоритети моделі стабільного економічного зростання в Україні. Визначені пріоритети політики спрямовані на локалізацію та нівелювання викликів і загроз функціонування та розвитку таких базових видів економічної діяльності, як промисловість, АПК, транспорт і зв’язок, ІКТ, креативні індустрії.

ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МІЖ ДЕРЖАВАМИ

Юлія Володимирівна Полякова, Оксана Євдокимівна Шайда — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу публічної дипломатії як сучасного інструмента стратегічної комунікації між державами, що забезпечує ефективну взаємодію на міжнародній арені. У дослідженні розглядаються сутність, завдання та основні напрями публічної дипломатії, зокрема культурної, економічної, кулінарної, спортивної, науково-освітньої, цифрової та експертної дипломатії. Особливу увагу приділено актуальним викликам, які постають перед Україною в умовах повномасштабної російської агресії, а також можливостям використання публічної дипломатії для зміцнення міжнародної підтримки, протидії інформаційним загрозам та формування позитивного іміджу держави. У статті висвітлено роль публічної дипломатії в процесі створення національного бренду України. Результати роботи демонструють, що стратегічний підхід до реалізації публічної дипломатії сприяє досягненню довгострокових цілей держави, таких як економічний розвиток, інтеграція у світову спільноту, залучення іноземних інвестицій і розширення культурного впливу. У статті також сформульовано рекомендації щодо вдосконалення практик публічної дипломатії України та визначено перспективи її подальшого розвитку в умовах глобалізації.

НООЕКОНОМІКА УКРАЇНИ: СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ ІСТОРИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Богдан Михайлович Шевчик, Олександр Миколайович Свінцов — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Досліджуються перспективи становлення нооекономіки як парадигмального проекту ідеаційного типу культури в умовах сучасної України. Розглядається соціокультурний контекст економічних трансформацій, зокрема: діалектика атрактивних начал культурного простору формування аксіологічної основи економічного мислення; природа дисипації пасіонарності та негентропійної активності у дихотомічному континуумі соціокультурної динаміки; онтологічний принцип інтелігібельного проектизму інституціонально-економічних модальностей отекстовлення фільтром свідомості спресованих сенсів семантичного вакууму; техніко-технологічний детермінізм нульових граничних витрат матеріального виробництва як умова згортання еквівалентно-мінового простору профанного часу і натомість розгортання простору символічного обміну сакрального часу ідеаційного типу культурної ментальності. Аналізуються соціокультурні модифікації стратегій “випереджувального розвитку” “переваг відсталості” як чинники діагностики становлення нооекономіки. Україна розглядається як час, місце і середовище утворення і поширення нооекономіки та рушійної сили її формування – когнітаріату як меритократичного класу суспільства ідеаційної культури та цивілізації софійної совісті.

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИКОНАННЯ ЗАМОВЛЕНЬ НА ГОТОВУ ПРОДУКЦІЮ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ПОПИТУ ТА ВІЙНИ

Тетяна Анатоліївна Городня, Олена Володимирівна Криворучкіна — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Проведено аналіз досліджень оптимізації планових завдань виробництва готової продукції. Розкрито базу моделювання виробничих процесів підприємств комбінатського типу. Досліджено виконання замовлень на готову продукцію в умовах нестабільного, плаваючого попиту. Наведено кінцеву мету системи роботи “точно в термін”. Розкрито основні загрози, які постали перед підприємствами комбінатського типу. Розглянуто можливості виробничої структури щодо надійного виконання попиту незалежно від його коливання протягом означеного періоду. Такий режим досягається за допомогою двох паралельних потоків готової продукції в точку збуту: від лінії безпосереднього виробництва та від складських запасів. Удосконалено функції показників надійності виконання попиту на готову продукцію. Розроблено рівняння-баланс можливостей виробничої структури з попитом на готову продукцію. Запропоновано рівняння рівноваги (РР) можливостей підприємства з обсягами попиту споживачів на готову продукцію. Знайдено показник надійності та представлена його геометричнe інтерпретацію. Визначено еластичність показника надійності щодо попиту на продукцію.

ВИБІР СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМІВ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Ірина Іванівна Олексин — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретичні та прикладні підходи до вибору стратегічних напрямів формування безпечності комерційного підприємництва в умовах воєнного стану в Україні. Метою статті було дослідження сучасних підходів та рішень для розробки заходів із усунення проблем безпечності комерційного підприємництва в умовах воєнного стану в Україні. Доведено, що комерційне підприємництво передбачає вирішення цілого комплексу складних, нерідко суперечливих проблем із урахуванням загальнодержавних та регіональних інтересів, а також мотивів діяльності різних соціальних груп населення. Аргументовано, що подальший розвиток підприємницького середовища в Україні відбувається з певними труднощами, що пояснюється різними причинами об’єктивного та суб’єктивного характеру. Виявлено розподіл чинників, які перешкоджають розвитку комерційного підприємництва. Уточнено дефініцію «безпечність комерційного підприємництва» як комплекс заходів, реалізація яких дає змогу забезпечувати економічну стабільність підприємства та його розвиток за невизначеності внутрішнього і зовнішнього середовища та ризику інвестиційної діяльності. Обґрунтовано, що безпечність комерційного підприємництва досягається створенням системи її забезпечення. На основі дослідження структурно-логічної схеми гарантування економічної безпечності підприємства на різних рівнях управління запропоновано формування безпечності за рахунок реалізації заходів та програм забезпечення безпеки держави, регіону, відповідної сфери економічної діяльності. Запропоновано для бізнес-структур використовувати системний підхід до організації безпечності комерційного підприємництва, що є організаційно-управлінськими, режимними, технічними, профілактичними і пропагандистськими заходами, спрямованими на якісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. Темами наступних досліджень слід обрати особливості забезпечення фізичного захисту суб’єктів комерційного підприємництва, а також інформаційну безпеку як складову економічної безпечності бізнесу.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

Сучасна нестабільна економічна й соціальна ситуація, невизначеність, складність і неоднозначність та взаємозалежність факторів зовнішнього середовища й внутрішніх змінних підприємства в сучасних умовах мають значний і безпосередній вплив на його функціонування, розвиток і формування перспективи. Розвиток підприємства, виходячи з його змісту із структури формування, оцінюється через економічне зростання (результат) з урахуванням кількісних та якісних змін (у певних просторово-часових умовах, в умовах ризику і невизначеності), де потенціал, якість управління, інновації та орієнтація на процеси постійного удосконалення забезпечують економічне зростання (результат) підприємства. Сьогодні окремі теоретичні положення та інструментарій, що використовуються для пояснення розвитку підприємства, потребують додаткового вивчення, певного доопрацювання та відповідного уточнення. З огляду на викладене вище метою статті є формування нових й удосконалення існуючих теоретичних положень та інструментів, що залучаються до пояснення розвитку підприємства в сучасних умовах. За результатами дослідження з’ясовано, що для забезпечення результативного розвитку підприємства повинні виконуватися такі дві основні вимоги: висока конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість. Конкурентоспроможність підприємства залежить від ефективності його функціонування: фінансово-економічної, виробничої та комерційної ефективності. Сформульовано висновок про те, що інтегральний рівень розвитку підприємства, враховуючи взаємозв’язок між поняттями “розвиток”, “потенціал”, “максимізація прибутку” і факторами, залежить від рівня масштабності розвитку підприємства та рівня якості розвитку підприємства. Рівень масштабності та якості розвитку підприємства залежить від його потенціалу, якості управління, інновацій (як фактора сприяння розвитку підприємства в системі “вид інновації – вид розвитку”) та резервів зростання. Чим вищий рівень потенціалу підприємства, тим більші можливості воно має для забезпечення розвитку. Тут під потенціалом підприємства слід розуміти його можливості, ресурси, запаси, засоби, що використовуються або можуть бути використані для досягнення певних стратегічних чи тактичних бізнес-цілей підприємства. На практиці інновації на підприємствах направлені на підвищення рівня ефективності або на захист (зміцнення) досягнутого результату чи на трансформацію в нове, в удосконалення (це розвиток, адаптація бізнес-моделі, безпека тощо). Всі ці аспекти необхідно врахувати у перспективі подальших досліджень з метою удосконалення системи та інструментарію комплексної діагностики розвитку підприємства.

ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСІВ СУБ’ЄКТІВ БІЗНЕСУ ІТ-СЕКТОРА

Ірина Романівна Чуй, Ольга Василівна Мицак — Thu, 06 Nov 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено галузеві особливості формування та використання фінансових ресурсів суб’єктів господарювання ІТ-сектора України. Проаналізовано стан суб’єктів бізнесу ІТ-сектору через призму експорту комп’ютерних послуг, кількості підприємств та фізичних осіб-підприємців; зайнятих у цій сфері працюючих, обсягу діяльності за період 2010-2022 рр. Виявлено певні закономірності у фінансуванні підприємств ІТ-сектору впродовж 2018-2022 рр., зокрема нарощення величини фінансових ресурсів відбулося завдяки збільшенню суми і частки власного капіталу. На обсяги фінансування підприємств не вплинула суттєво криза, пов’язана із карантинними обмеженнями із-за пандемії Covid-19, а протягом дії воєнного стану, введеного у 2022 році, ІТ-сектор зміг знайти такі формати роботи, яким не перешкоджали перебої з постачанням електроенергії, повітряні тривоги та безпосередні військові дії. Виявлено пропорційний зв’язок між збільшенням прибутку та обсягом фінансових ресурсів, задіяних ІТ-підприємствами для своєї діяльності. Завдяки зростанню постійного капіталу фінансова стійкість за власним капіталом й довгострокова фінансова стійкість за постійним капіталом посилилася. Виявлено, що для підприємств ІТ-сектора порівняно із підприємствами України загалом коефіцієнти фінансової стійкості вищі та нижча залежність від позикового та інших видів залученого капіталу. Висновками з проведеного дослідження є: вітчизняний ІТ-сектор в умовах воєнного стану розвивався достатньо динамічно: зростали кількість суб’єктів господарювання в ІТ, обсяги залучених інвестицій та експорт ІТ-продуктів і послуг; сукупний капітал підприємств зростав як за рахунок нарощення власного капіталу, так і завдяки залученим ресурсам на довго- та короткостроковий період.