ГРАНТИ ЯК МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Анотація

У статті розкрито особливості функціонування грантового фінансування в Україні як одного з інструментів підтримки та розвитку підприємницької діяльності в умовах повномасштабної війни та структурної трансформації національної економіки. У дослідженні проаналізовано наукові підходи до визначення сутності грантів як інструменту підтримки підприємництва та оцінено сучасний стан грантового фінансування підприємницьких ініціатив в Україні; визначено його основні джерела, напрями й обсяги. Наведено історії успіху суб’єктів малого та середнього бізнесу щодо залучення грантів та ефективності їх використання. На основі аналізу теоретичних підходів, законодавчої бази, програмних документів та практичного досвіду українських підприємців систематизовано ключові форми грантової підтримки, визначено найбільш активні донорські структури, типові напрями фінансування, а також умови надання ресурсів у межах державних і міжнародних програм. Продемонстровано, що грантову підтримку українські підприємці отримують від програм Єврокомісії, ООН, GIZ, ПРООН, МОМ, урядової ініціативи “єРобота”, Українського ветеранського фонду, Українського фонду стартапів, Українського соціального венчурного фонду, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund та ін. У процесі дослідження виявлено основні бар’єри, що обмежують ефективне залучення грантів суб’єктами підприємництва в Україні. До таких бар’єрів належать: фрагментарність нормативного регулювання, інформаційна нерівність, низький рівень грантової грамотності серед підприємців, складність адміністративних процедур, недостатній інституційний супровід вразливих груп населення (зокрема, ВПО, ветеранів, жінок-підприємиць), а також недовіра до прозорості розподілу фінансових ресурсів. У статті запропоновано комплекс рекомендацій, які охоплюють потребу в цифровізації процедур подання заявок, створення єдиної платформи грантової інформації, запровадження освітніх програм і центрів підтримки заявників, спрощення регуляторних вимог та впровадження механізмів публічного контролю. Представлені результати можуть бути використані у процесі вдосконалення державної політики підтримки підприємництва, проєктування програм економічного відновлення, а також у діяльності органів влади, донорських інституцій та бізнес-асоціацій.