Вісник ЛТЕУ. Економічні науки

МОДЕЛЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА АНАЛІЗУ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ З НАДАННЯ ПОСЛУГ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Прогнозування економічних показників суб’єктів господарювання в сучасних умовах є важливим інструментом управління діяльністю з метою забезпечення стабільності фінансових результатів. Тому такий підхід дозволяє проаналізувати й спрогнозувати можливі результати, вибирати обґрунтовані рішення, які допомагають знизити вплив ризиків на діяльність суб’єктів господарювання і забезпечити їх стабільність.У статті досліджено специфіку ефективності економіко-математичного моделювання щодо оптимізації окремих бізнес-процесів підприємств. Визначено теоретичні засади економіко-математичного моделювання та його ключові виміри, такі як прогнозування, аналіз ризиків та оптимізація ресурсів. Розглянуто сучасні виклики та перспективи стосовно впровадження економіко-математичних моделей в сучасному бізнес-середовищі, враховуючи специфіку науково-технічного прогресу та суттєвого зростання потоків даних, котрі підлягають аналітичному опрацюванню. Новизна дослідження полягає у створенні комплексного підходу до аналізу і прогнозування бізнес-процесів у сфері послуг прокату, включаючи оптимізацію завантаженості обладнання, оцінку сезонного попиту та рекомендації щодо стратегічного розвитку. Модель як складова аналізу дасть змогу покращувати результати діяльності підприємства та формувати рекомендації з удосконалення маркетингових стратегій, оптимізації надаваних послуг і ресурсів, що дозволяє підвищити свою конкурентоспроможність. Модель враховує взаємозв’язки між попитом, цінами, сезонними коливаннями, витратами та прибутком, що дозволяє через аналітичні розрахунки оптимізувати розподіл ресурсів підприємства для приросту прибутку. Модель використовує методи лінійного та нелінійного програмування в поєднанні з еконо- метричним аналізом, забезпечуючи підвищену точність прогнозування і покращення ефективності управління бізнес-процесами підприємства. Обгрунтовано важливість економіко-математичних моделей як складової аналізу та управлінського обліку, інтеграції їх в стратегічне управління для забезпечення успішного досягнення цілей розвитку суб’єкта господарювання.

ЩОДО МЕТОДИКО-ПРИКЛАДНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Питання економічної безпеки є об’єктом багатьох наукових досліджень, що сформувало достатній фундаментальний базис методик їх аналізування. Втім, існуючі методичні прийоми не завжди дозволяють врахувати нові виклики, які постають перед підприємствами в нинішніх умовах постійних часто непередбачуваних змін. У статті обґрунтовано важливість розроблення новітніх інформаційно-аналітичних методик, які, попри широке охоплення факторів та врахування численних тенденцій, грунтуються на комплексному підході, де пріоритетне значення надається процесам структуризації, моделювання, проєктування, адаптації та ін. Наголошено на змінах інструментарію аналізу економічної безпеки підприємств залежно від галузевих особливостей і тенденцій, що, як і інші процеси, мають враховувати динамічне зростання викликів та шоків. Існуючі аналітичні підходи до оцінювання економічної безпеки підприємств роздрібної торгівлі позбавлені системності й комплексності, адже здебільшого охоплюють лише окремі процеси, а тому авторські наукові припущення стосуються саме формування інтегрованого підходу, який поєднує кількісні та якісні методи аналізу, враховує галузеві особливості та дозволяє достовірно оцінити ключові складові економічної безпеки. Із застосуванням функціонально-структурного підходу сформовано методико-прикладні положення аналізу економічної безпеки підприємств роздрібної торгівлі. Запропоновано здійснювати вибір методичних розробок та аналітичного інструментарію для визначення ступеня економічної безпеки підприємств роздрібної торгівлі за такими складовими: фінансово-інвестиційна, маркетингова, логістична, інформаційно-аналітична, інноваційно-технологічна, інтелектуально-кадрова. Доведено, що сформована інформаційна база обраного напряму аналізу має критично важливе значення для ідентифікації і моделювання впливу ризиків та загроз підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі, які згруповано у відповідності до кожної складової економічної безпеки. Також запропоновано низку засобів та заходів для попередження і мінімізації визначених ризиків та загроз економічній безпеці підприємств роздрібної торгівлі.

ФОРМУВАННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ SOFT SKILLS УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

2025-10-28T14:48:44+02:00

У статті обґрунтовано, що сучасна система вищої освіти в умовах постійних трансформацій, зумовлених цифровізацією, глобалізацією та зміною запитів ринку праці, потребує не лише формування професійних компетентностей (hard skills), але й розвитку м’яких навичок (soft skills). Soft skills трактуються як універсальні навички, що включають комунікацію, емоційний інтелект, критичне й креативне мислення, командну роботу, здатність приймати рішення в умовах невизначеності. Їх значення особливо актуалізується в освітньому середовищі, оскільки вони підвищують конкурентоспроможність випускників, сприяють розвитку автономності, формуванню культури відповідального командного співробітництва та академічної доброчесності. Аналіз сучасних досліджень свідчить, що провідні вчені визначають широкий спектр м’яких навичок, серед яких комунікативні здібності, критичне та креативне мислення, етика спілкування, лідерство, гнучкість, мультикультурність, тайм-менеджмент, емоційний інтелект. Вони становлять інтегральну систему соціально орієнтованих компетентностей, що сприяють професійному й особистісному зростанню.Для науково-педагогічних працівників удосконалення soft skills є важливим чинником педагогічної майстерності, ефективної комунікації та організації інтерактивного освітнього середовища. У статті акцентовано увагу на необхідності вироблення чіткої політики та процедур формування і розвитку soft skills у закладах вищої освіти. Обґрунтовано доцільність їх інтеграції не лише у зміст окремих освітніх компонент, але й у всі напрями діяльності здобувачів вищої освіти – навчальну, науково-дослідну, комунікативну, проєктну, волонтерську, міжнародну мобільність та студентське самоврядування. Доведено, що найбільш ефективними методами та технологіями формування soft skills є проєктне, інтерактивне та ситуаційне навчання, які сприяють розвитку критичного та креативного мислення, уміння працювати в команді, лідерських і комунікативних здібностей, гнучкості та стресостійкості. Зроблено висновок, що формування й удосконалення soft skills є необхідною умовою підготовки конкурентоспроможних фахівців та підвищення якості вищої освіти. Це потребує системного підходу до організації освітнього процесу, створення відповідної інституційної політики та впровадження інноваційних методик навчання.

ІНТЕГРАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ТУРИЗМУ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Сучасна туристична індустрія щоденно стикається з викликами сталого розвитку: екологічними (забруднення довкілля, перевантаження транспортної та рекреаційної інфраструктури), соціальними (вплив на добробут місцевих громад) та економічними (залежність від геополітичних та економічних ризиків, коливання валютних курсів, сезонний характер бізнесу). Усе це породжує сильний запит на інтеграцію цифрових маркетингових інструментів та технологій у стратегії туристичних підприємств у такий спосіб, щоб вони не лише нарощували показники прибутку від надання послуг, але й сприяли сталому розвитку дестинацій і локальних бізнесів у контексті екологічної, соціальної та економічної складових цієї сталості. Метою написання статті було теоретично-методологічне та емпіричне обґрунтування необхідності інтеграції інструментів цифрового маркетингу у стратегії туристичних підприємств у контексті забезпечення їх сталого розвитку. Визначено набір найбільш релевантних інструментів цифрового маркетингу для досягнення цілей сталого розвитку туристичних підприємств, проаналізовано наявні бар’єри та стимули впровадження цифрових технологій у туристичній галузі, враховуючи зарубіжний та вітчизняний досвід. Запропоновано методику розрахунку витрат для оцінки ефективності цифровізації маркетингової діяльності туристичного підприємства. Розроблено концептуальну модель інтеграції інструментів цифрового маркетингу у стратегію сталого розвитку туристичного підприємства. Зроблено висновок, що інтеграція інструментів цифрового маркетингу у стратегію сталого розвитку туристичного підприємства вимагає системного підходу: прийняття науково обгрунтованих стратегічних рішень на рівні дестинацій та місцевих громад, оперативних технологічних впроваджень на підприємстві та попереднього планування тактичних заходів для найбільш ефективного обслуговування цільових сегментів. Попри виклики і проблеми, цифрові технології та запроваджені на їх основі маркетингові стратегії відкривають нові можливості для збільшення рентабельності туристичного бізнесу, мінімізації екологічного сліду та переходу до більш відповідальних форм туризму.

ДОСВІД СТВОРЕННЯ БАЗИ ТЕСТІВ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ З ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Констатується широка розповсюдженість методу тестування під час оцінювання підготовки здобувачів у закладах вищої освіти і необхідність дотримування низки правил під час розроблення відповідних тестових завдань. Наголошується на важливості створення якісної бази тестів для перевірки знань майбутніх фахівців у зв’язку з впровадженням із 2023 року єдиного фахового вступного випробування для здобувачів освітнього ступеня магістра з багатьох спеціальностей. Показані окремі недоліки програми цього випробування і можливості усунення негативних наслідків шляхом коректного формулювання тестових завдань. Зроблена спроба на основі власного досвіду і результатів опитування експертів, які брали участь у розробці цих тестових завдань, підсумувати досвід створення тестів на прикладі тестів із маркетингу і дати рекомендації стосовно подальшої роботи у цьому напрямку. Розглянуто універсальні вимоги до розробки тестових завдань.Констатовано, що переважна більшість відомих тестів не відповідають принаймні окремим із цих вимог, проте це не заперечує можливість їх ефективного застосування при поточному і навіть семестровому контролі знань здобувачів вищої освіти. Підкреслено, що у реальній практиці діяльності закладів вищої освіти прагнути до більшої відповідності тестових завдань цим вимогам доцільно, перш за все при тестуванні абітурієнтів і випускників закладів під час підсумкової атестації. Показано обмежені можливості застосування теорії таксономії Бенджаміна Блума під час тестування. Підкреслено роль процедури розробки тестів для уточнення окремих положень у навчальному матеріалі. Наведено результати опитування експертів, які були відібрані для створення тестових завдань для вступу у магістратуру, щодо їх вражень від взаємодії з іншими експертами і процедури експертизи. Проаналізовано особливості складу і підходів експертів, виявлені окремі недоліки в їх роботі і способи усунення цих недоліків за рахунок спеціальних методів організації групової діяльності.

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ УСПІШНОГО УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ У СФЕРІ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Статтю присвячено питанням впровадження ризик-менеджменту на підприємствах морського транспорту як засобу успішного управління діяльністю та забезпечення конкурентних переваг. Доведено, що ризик-менеджмент є дієвим інструментом реагування на економічні зміни, який містить комплекс управлінських заходів, спрямованих на ідентифікацію, аналіз та контроль ризиків. Наголошено на тому, що нині управління ризиками є автономною сферою управлінської діяльності підприємств і належить до розряду другорядних процесів, які тільки доповнюють базові підсистеми управління. Обґрунтовано, що відсутність цілісної системи ризик-менеджменту у сфері морського транспорту може призвести до непередбачених фінансових збитків, втрати репутації, зниження конкурентоспроможності в умовах посиленої конкуренції та нестабільності ринку. Встановлено, що для мінімізації впливу ризиків на бізнес у сфері морського транспорту необхідно виявляти причини їх виникнення і можливі наслідки, нейтралізувати негативний вплив на діяльність та постійно переглядати й оновлювати арсенал методів щодо управління ризиками. Акцентовано увагу на тому, що важливою особливістю діяльності морського транспорту є участь у міжнародній торгівлі, що вимагає дотримання міжнародних норм та стандартів, а також співпраці між державами у сфері безпеки та охорони навколишнього середовища. Розглянуто ключові вимоги до безпеки морського транспорту, пов’язані з діяльністю таких міжнародних організацій, як Міжнародна морська організація (IMO), розробленням наступних документів: Міжнародна конвенція з охорони життя на морі (SOLAS), Міжнародний кодекс управління безпекою (ISM) тощо. Виявлено, що діяльність морського транспорту супроводжується людськими втратами, псуванням вантажів і забрудненням навколишнього середовища. Наведено класифікацію ризиків морського транспорту та визначено вплив певних факторів на їх виникнення. Доведено, що управління ризиками у судноплавстві спрямоване на безпеку екіпажів та пасажирів, запобігає забрудненню морського середовища та екологічним катастрофам, підтримує економічну стабільність морської торгівлі. Запропоновано впровадження інтегрованої системи ризик-менеджменту (integrated risk management – IRM) у сфері морського транспорту та застосування міжнародного стандарту ISO 31000:2018. Обґрунтовано необхідність адаптації процесів ризик-менеджменту до своїх унікальних потреб, забезпечивши узгодження IRM з бізнес-цілями та інтеграцію з системами управління якістю, в контексті вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015. Наголошено на доцільності використання FMEA-аналізу як ефективного методу щодо виявлення, ідентифікації та оцінювання ризиків.

НЕРІВНІСТЬ, МОБІЛЬНІСТЬ ТА ІНСТИТУЦІЙНА ІНКЛЮЗИВНІСТЬ: ВІД ДИХОТОМІЇ ДО СИНЕРГІЇ

2025-10-28T14:48:45+02:00

Контур посилювального зворотного зв’язку між нерівністю та мобільністю третіх країн в умовах відкритості їх економік характеризується високим ступенем інтенсивності міграції робочої сили у високорозвинуті країни. Натомість зворотні процеси міграції капіталу зумовлювалися специфікою інституціональної структури приймаючих країн, передусім застосуванням патерналістської політики та показником розвитку демократичної культури. Досліджуються особливості модифікації зв’язку між економічними явищами нерівності та мобільності у перспективі становлення цифрових і квантових технологій NВІС- техноконвергенції та штучного інтелекту. Проблеми зазначеної модифікації розглядаються в екзистенційному контексті соціокультурних флуктуацій. Висунуто принцип апріорної нерівності когнітивних здібностей та іманентний принцип екзистенційної мобільності як умови формування інтелектуального капіталу сучасних економічних систем. Інституційна інклюзивність зазначених процесів перетворює одвічну дихотомію нерівності та мобільності минулих епох у синергетичну цілісність як стратегічний ресурс економічного зростання, де норма дохідності капіталу у співвідношенні до темпів зростання економіки не ґрунтується на інституційних перевагах майнової нерівності легітимних способів екстракції ренти за статки. Як нерівність, так і мобільність у статусі антропогенного активу нооекономіки змінюють радикальним чином вектор свого застосування з екстравертного на інтровертний у випадку мобільності та з майнового на когнітивний у випадку нерівності, що уможливлює їх синтез як новітню перевагу людських ресурсів у культурному вимірі синергії національних інтересів. Стверджується, що у сфері культури інституціональна інклюзивність синергетичних зусиль когнітаріату зумовлюється ідентичністю аксіологічно-метафоричних ландшафтів свідомості, здатних співпереживати образні репрезентації екзистенційних сенсів тих створюваних текстів, де позитивно вказані способи знання суперечностей між буттям і небуттям.

МІСЦE ТА РОЛЬ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ У ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ ЄС

2025-10-28T14:48:45+02:00

Проаналізовано місце та роль транспортно-логістичної інфраструктури України у транспортно-логістичних процесах ЄС. Аргументовано, що Україна залишається важливим учасником логістичних процесів ЄС, а її транспортно-логістична система є однією з найбільших у Європі, яку активно відновлюють, орієнтуючись на інтеграцію з TEN-T та дотримання транспортних стандартів Європейського Союзу. Транспортно-логістична система України стикається з низкою актуальних проблем, особливо в умовах воєнного стану, серед яких: руйнування інфраструктури, блокада морських портів, недостатнє фінансування, низька пропускна спроможність, залежність від старих технологій, недосконалість законодавства, кадрові проблеми. Зазначається, що основними проблемами у функціонуванні транспортно-логістичної системи України в умовах повномасштабного вторгнення є: руйнування інфраструктури, блокада морських портів, перевантаженість прикордонних переходів, енергетичні виклики, кадровий голод, відсутність інвестицій, юридичні та бюрократичні бар’єри тощо. Особливостями функціонування транспортно-логістичної системи України є вигідне географічне розташування, залежність від залізничних перевезень, розвиток мультимодальних перевезень, військові виклики, міжнародна інтеграція, цифровізація процесів, імпортозалежність. Доведено, що транспортно-логістична система значною мірою залежить від міжнародної торгівлі, особливо в аграрному секторі та металургії. Доведено, що попри активні військові дії, дефіцит фахівців та працівників, кадрові ротації в управлінні галуззю транспорт України в 2024 р. продовжував функціонувати, активно забезпечуючи потреби економіки та пасажирів, необхідну логістику для посилення обороноздатності держави. Позитивними є наступні тенденції: функціонування морського коридору, цифровізація логістики, розвиток мультимодальних перевезень, міжнародна інтеграція, інноваційні страхові механізми.

ВПЛИВ ГЕЙМІФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ НА ПРОФЕСІЙНУ ПІДГОТОВКУ ФІНАНСИСТІВ

2025-10-28T14:48:44+02:00

У статті досліджено вплив гейміфікації на процес професійної підготовки фахівців у сфері фінансів. Обґрунтовано, що інтеграція ігрових механізмів у навчальне середовище сприяє формуванню внутрішньої мотивації студентів, розвитку їх аналітичних здібностей, здатності до критичного мислення та прийняття рішень в умовах інформаційної асиметрії та економічної невизначеності. Визначено, що застосування елементів гейміфікації в цьому процесі створює сприятливе навчальне середовище, знижує рівень стресу, покращує засвоєння навчального матеріалу та сприяє розвитку комунікативних навичок і командної взаємодії.Особливу увагу приділено аналізу авторської настільної гри “Фінансові шахраї”, розробленої для моделювання реальних сценаріїв функціонування банківського сектора. Досліджено її роль у формуванні в студентів фінансової обізнаності, здатності оцінювати достовірність інформації, ідентифікувати маніпулятивні стратегії та адаптуватися до змінних умов фінансового середовища. Визначено: гра базується на принципах соціальної дедукції та інформаційної асиметрії, що дозволяє учасникам відпрацьовувати практичні навички аналізу фінансових ризиків, ухвалення раціональних рішень та розпізнавання загроз шахрайства. На основі опитування учасників гри встановлено одностайну підтримку використання подібних ігрових методик у навчальному процесі. Отримані результати підтверджують, що гейміфікація є ефективним педагогічним інструментом, який покращує рівень засвоєння навчального матеріалу, активізує пізнавальну діяльність студентів і сприяє розвитку навичок прийняття рішень. Позитивне ставлення студентів до таких освітніх методів зумовлене їхньою відповідністю сучасним тенденціям у вищій освіті.

ВИЗНАЧЕННЯ ТІСНОТИ ЗВ’ЯЗКУ ЗА ДОПОМОГОЮ КОЕФІЦІЄНТІВ ВЗАЄМНОГО СПРЯЖЕННЯ

2025-10-28T14:49:19+02:00

В сучасних реаліях економіки України діяльність суб’єктів бізнесу супроводжується різного роду ризиками. Це може призвести до недоотримання прибутку, втрати грошових коштів або навіть до понесення збитку. На нашу думку, досить важливим кроком є забезпечення належного рівня фінансового стану суб’єктів бізнесу. Цього можна досягти завдяки аналізу процесу їх функціонування. Це дозволить оцінити рівень фінансового стану, на який позитивно впливатиме наявність у суб’єкта бізнесу достатньої кількості грошових ресурсів. Визначення ринкової вартості суб’єкта бізнесу базується на прогнозних оцінках. Тому потрібно вміти вибирати ефективніші методи зниження рівня фінансового ризику, використання яких дозволить вчасно вжити заходи, щоб покращити фінансовий стан суб’єкта бізнесу та запобігти його банкрутству. Щоб уникнути цього, актуальним завданням є визначення ринкової вартості суб’єкта бізнесу на даний момент, а також вміння спрогнозувати її на наступний період. Визначення ринкової вартості суб’єкта бізнесу базується на оцінці вартості чистих активів та значенні чистого фінансового результату. При отриманні прогнозних значень вартості суб’єкта бізнесу на основі чистого фінансового результату та вартості чистих активів використовуються методи прогнозування на основі рядів динаміки (аналітичного вирівнювання та ковзної середньої). Проте в жодній із праць не розглядалося питання про наявність зв’язку між цими характеристиками. Таку проблему пропонується частково вирішити в даній статті. Основне завдання, яке ставиться в цій праці, полягає у виявленні та визначенні міри щільності між двома характеристиками: чистий фінансовий результат (збиток) і вартість чистих активів. Для цього ми використовуватимемо методи кореляційного аналізу, зокрема: коефіцієнти взаємного спряження Чупрова, Крамера, Пірсона, а також коефіцієнти контингенції та асоціації.

КОМПЛЕКСНА МОДЕЛЬ ДІАГНОСТИКИ РИЗИКІВ БАНКРУТСТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

2025-10-28T14:49:19+02:00

В сучасних умовах економічної трансформації, що супроводжується глибокими внутрішніми та зовнішніми подіями, зростає важливість своєчасного виявлення та оцінювання ризиків банкрутства підприємств. Особливо гостро постає проблема банкрутства підприємств, які, стикаючись із порушенням логістичних ланцюгів, дефіцитом фінансових ресурсів, втратами виробничих потужностей та ринків збуту, втрачають здатність до ефективного функціонування. Для України особливої актуальності ця проблема набуває у зв’язку з повномасштабною війною, яка суттєво змінила і трансформувала господарське середовище, ускладнила умови ведення бізнесу та призвела до руйнування багатьох структурно важливих елементів національної економіки. В таких обставинах надзвичайно важливою стає побудова комплексної моделі діагностики ризиків банкрутства, яка дозволяє не лише своєчасно виявляти загрози фінансової неспроможності, а й прогнозувати ймовірні сценарії розвитку подій із урахуванням змін у макроекономічному та галузевому середовищі. Зокрема, сучасні проблеми, такі як: інституційна нестабільність, втрата ринків збуту, розрив логістичних ланцюгів, енергетичні загрози, а також фінансові обмеження, - потребують оновленого підходу до діагностики кризових станів. У цьому контексті особливого значення набуває інтеграція кількісних методів (зокрема, багато- факторного аналізу, нейронних мереж, логістичної регресії) із якісними оцінками, що враховують специфіку трансформаційної економіки України під час війни. Так, сучасна модель повинна бути адаптивною до динамічних змін, з можливістю оновлення на основі актуальних статистичних і фінансових даних, а також здатною відображати реальні фінансові ризики з урахуванням регіональних, галузевих і інституційних особливостей.Отже, розробка цієї моделі є ключовим інструментом для управління фінансовою стійкістю підприємств, підтримки інвестиційної привабливості, а також формування національної економічної безпеки в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення.

ЗЕЛЕНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БУМ: ПЕРСПЕКТИВИ ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У статті здійснено комплексний аналіз сучасного стану та перспектив розвитку зеленого інвестування в Україні з огляду аспектів економічної трансформації та енергетичного переходу, що набули високого значення в умовах війни та післявоєнного відновлення. Основну увагу приділено вивченню динаміки капітальних інвестицій у сфері охорони навколишнього природного середовища протягом 2018-2023 років, а також структурним змінам у цьому напрямку внаслідок регіональних геополітичних змін. Проаналізовано кількісні та структурні зміни в грошових потоках, їхню чутливість до зовнішніх подій та відновлення інвестиційної активності у 2023 році. Особливе місце займає статистичний аналіз інвестицій у розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) як ключових компонентів національної енергетичної безпеки та сектору для залучення внутрішнього та зовнішнього капіталу. Досліджено також ефективність інвестування у ВДЕ на прикладі використання показника чистої приведеної вартості (NPV), що може бути використано для конкретного проєкту, а також здійснено SWOT-аналіз для розуміння всіх поточних бар’єрів та перспектив входу в галузь. Значну увагу приділено чинникам, які впливають на формування сприятливого інвестиційного клімату, зокрема геополітичній ситуації, нормативно-правовому середовищу, інтеграційним процесам в ЄС і розвитку державних програм та ініціатив у сфері енергетичної незалежності, зокрема Національної енергетичної та кліматичної стратегії до 2030 року. Окремо проаналізовано рівень вітчизняних та європейських інвестицій, які плануються на державному рівні у 2025 році. Зроблено висновок, що інтерес міжнародних та національних суб’єктів до фінансування відновлювальної енергетики стрімко зростає, що супроводжується структурними зрушеннями у пріоритетах до структури інвестицій. Уперше в історії у 2022 році обсяги глобальних зелених інвестицій перевищили інвестиції у викопне паливо, що стало сигналом про початок нової економічної парадигми. Матеріал може бути корисним для інвесторів, розробників державної політики, аналітиків та науковців, що зацікавлені в розвитку якісних інструментів економічного зростання в сучасних умовах та модернізації поточного стану енергетичного сектору.

ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ: АДАПТАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У статті досліджуються особливості фінансового менеджменту в умовах воєнного стану, який повинен бути максимально адаптивним до умов господарювання, спрямованим на зниження ризиків, збереження ліквідності та стабілізацію діяльності підприємства. Успішні підприємства використовують гнучкі стратегії управління фінансами, цифрові технології та державні програми підтримки, що дає їм можливість не тільки вижити, а й закласти основу для післявоєнного відновлення та розвитку. Аналізуються основні виклики, з якими стикаються підприємства, а саме: економічна нестабільність та макроекономічні ризики, логістичні труднощі та порушення ланцюгів постачання, фінансові ризики та проблеми з ліквідністю, втрата кваліфікованих кадрів, через мобілізацію, міграцію та загальну нестабільність ринку праці. Розглянуто адаптаційні стратегії управління фінансовими ресурсами в умовах нестабільності, ризиків та обмеженого доступу до капіталу. Важлива ніша сьогодні відводиться ролі держави в фінансовому менеджменті, що проявляється в таких аспектах: сприяння у сфері фінансування; сприяння у сфері інвестування; підтримка в напрямі валютної лібералізації. Окрема увага приділена перспективам розвитку фінансового менеджменту в умовах сьогодення. Обґрунтовано особливості фінансового менеджменту в умовах воєнного стану, що супроводжується високим рівнем ризику ведення бізнесу та необхідністю адаптації до нових реалій ринку. Окреслено напрями вдосконалення фінансового менеджменту на підприємстві, що передбачає використання цифрових технологій та інструментів для оптимізації фінансових процесів, зростання ефективності управлінських рішень фінансового характеру. Запропоновано рекомендації щодо підвищення стійкості фінансового менеджменту в екстремальних умовах, що можуть бути корисними для підприємців, фінансових аналітиків та державних управлінців. Наразі обґрунтування ефективних рішень фінансового менеджменту підприємства вимагає актуальних досліджень щодо його адаптації до кризових умов функціонування бізнесу під час війни.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У контексті загострення глобальних екологічних викликів і зростання антропогенного тиску на довкілля природоохоронні території відіграють важливу роль у забезпеченні екологічної рівноваги, збереженні біорізноманіття та наданні екосистемних послуг. Проте їх розвиток ускладнюється недостатнім фінансуванням, конфліктами інтересів між стейкхолдерами та зростаючим туристичним навантаженням.У статті проаналізовано потенціал туризму як інструменту сталого розвитку природоохоронних територій.Особлива увага приділена екологічному туризму, який демонструє стале зростання у світі та має мультиплікативний ефект для місцевих економік, зокрема й української. Розглянуто міжнародну класифікацію природоохоронних територій, економічні вигоди від туризму, проблеми перевантаження територій, а також впровадження концепції екологічної ємності. Акцентовано на важливості інтеграції культурного компоненту, участі місцевих громад, освітньої ролі туризму та потребі у впровадженні екоінновацій. Проаналізовано світові моделі управління туризмом на природоохоронних територіях: від державно-приватного партнерства до громадоцентричних підходів. На основі статистичних даних і міжнародного досвіду висвітлено механізми гармонізації туристичної діяльності з природоохоронними цілями. Окреслено фінансові інструменти сталого розвитку туризму на природоохоронних територіях, зокрема системи платежів за екосистемні послуги, “зелені” облігації, краудфандинг і цифрові технології. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації управління туристичними потоками на природоохоронних територіях з метою забезпечення їх екологічної стійкості та соціально-економічної ефективності. Автор доводить, що за умов належного управління туризм здатний перетворитись із фактора загрози на механізм збереження природної та культурної спадщини, забезпечуючи баланс між економічними вигодами, соціальними інтересами та природоохоронними цілями.

ІНВЕСТИЦІЇ У ТОРГОВЕЛЬНУ ГАЛУЗЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У період війни функціонування вітчизняної торговельної галузі значно ускладнилося, чітко означилися тренди зміни внутрішньої організації діяльності торговельних підприємств та вимушеної релокації.Статтю присвячено ролі інвестицій у торговельну галузь як ключового інструмента післявоєнного відновлення економіки України. Відбудова економіки потребує швидкої активізації внутрішньої і зовнішньої торгівлі як каталізатора економічного зростання. Саме залучення інвестицій у галузь виступає передумовою для модернізації торговельної інфраструктури і скорішої цифровізації торговельних бізнес-процесів, що зумовлює актуальність представленого дослідження. Проаналізовано сучасний стан галузі в умовах воєнних втрат.Обґрунтовано, що функціонування вітчизняної торговельної галузі значно ускладнилося, чітко означилися тренди зміни внутрішньої організації діяльності торговельних підприємств та вимушеної релокації. Виявлено скорочення кількості суб’єктів господарювання, зниження обсягів реалізації продукції та руйнування інфраструктури. Висвітлено стратегічні пріоритети розвитку торгівлі у післявоєнний період, зосереджені на модернізації логістичних систем, цифровізації торговельних процесів та інтеграції у міжнародні ринки. Відстежено загальнодержавні проблеми інвестування, пов’язані з високими ризиками, дефіцитом внутрішніх фінансових ресурсів та необхідністю інституційних гарантій для приватних інвесторів. Запропоновано механізм інвестування у відновлення галузі торгівлі, що передбачає поєднання державної підтримки, міжнародної фінансової допомоги та залучення приватного капіталу. Зроблено висновок, планування післявоєнного відновлення галузі торгівлі має ґрунтуватися на адекватних механізмах інвестування, що забезпечить належну результативність подолання наслідків війни і довгострокову стійкість національної економіки України. Подальші наукові розвідки мають охопити питання забезпечення ефективної реалізації інвестиційних проєктів, спрямованих на розвиток цифрового ритейлу, зростання енергоефективності торговельного обслуговування та інтеграції України у глобальні ланцюги постачання.

ЕКОНОМІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ В ЗАКЛАДАХ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У статті доведено, що використання води в закладах індустрії гостинності є важливим аспектом забезпечення комфорту гостей та ефективного функціонування бізнесу. Обгрунтовано, що раціональне використання води в закладах індустрії гостинності має значний економічний ефект, який дає можливість знизити витрати та підвищити конкурентоспроможність підприємств. Основними економічними аспектами ощадливого використання води є: зниження витрат на воду, підвищення ефективності виробництва та зменшення екологічного впливу. Сучасні технології водозбереження включають різноманітні інноваційні рішення: світильники та прилади з низьким споживанням води, системи збору дощової води, системи переробки стічних вод, розумні системи управління водними ресурсами, високоефективні зрошувальні системи. Вивчено зарубіжний досвід використання води в закладах індустрії гостинності, який дав можливість виділити такі підходи до економічного управління водними ресурсами: екологічні сертифікації та стандарти, використання сучасних технологій, освіта та залучення гостей, економічні стимули. Проаналізовано досвід вітчизняних закладів індустрії гостинності щодо впровадження екологічних ініціатив. Доведено, що створення досконалої системи управління водними ресурсами в закладах індустрії гостинності – одна з основних умов ефективного їх функціонування. Вона створюватиме нададитивний ефект, який включатиме три складові: економічну, екологічну та соціальну. Економічна складова проявлятиметься в: зниженні витрат на водопостачання та водовідведення; зменшенні витрат на електроенергію; підвищенні ефективності операцій. Екологічна складова сприятиме: збереженню водних ресурсів через менше їх споживання; зниженню забруднення через переробку стічних вод; збереженню біорізноманіття шляхом збереження природного водного середовища існування різних видів тварин і рослин. Соціальна складова сприятиме: підвищенню репутації закладу гостинності і залученню нових клієнтів, підвищенню екологічної свідомості та поведінки гостей; покращенню умов праці через створення більш комфортних та безпечних умов праці для персоналу.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

2025-10-28T14:49:19+02:00

У статті розглядаються механізми та інструменти державної політики, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування та розвитку внутрішньої торгівлі країни. Метою дослідження є обґрунтування методологічних та прикладних положень щодо концептуалізації механізму функціонування внутрішньої торгівлі. Вивчення еволюції поглядів на внутрішню торгівлю дозволило узагальнити теоретичні та методологічні основи механізму функціонування внутрішньої торгівлі у забезпеченні ефективного соціально-економічного розвитку країни. Зокрема, в рамках класичної економічної теорії внутрішня торгівля розумілася як об’єктивний результат поглиблення суспільного поділу праці та спеціалізації виробництва, що створює умови для ефективного функціонування національної економіки; її розвиток зумовлений наявністю свободи конкуренції, гарантованих прав приватної власності, процесами нагромадження капіталу, зростанням продуктивності праці та динамікою суспільних потреб, що підтримуються мінімально необхідною біржовою інфраструктурою. Регуляторний механізм побудований навколо саморегулювальної дії ринкових цін, принципу «невидимої руки» вільної конкуренції та координації виробництва та споживання, де гроші розглядаються виключно як технічний інструмент обігу. Роль держави обмежується забезпеченням інституційних та правових умов, захистом власності та безпеки, а також створенням передумов для розвитку економічної свободи.Натомість, неокласична економічна теорія розглядала внутрішню торгівлю як результат індивідуального вибору та дії закону граничної корисності, який визначає пропорції попиту, пропозиції та цін; розвиток внутрішньої торгівлі можливий за умов досконалої конкуренції, економічної свободи та раціональної поведінки суб'єктів, причому ключовими факторами є індивідуальні потреби, оцінка корисності товарів, наявність ресурсів та організаційно-інституційні передумови. Регуляторний інструментарій базується на ринкових механізмах координації попиту та пропозиції, рівноважних цінах та моделі загальної рівноваги, що забезпечує ефективний розподіл ресурсів, тоді як державне втручання обмежується створенням інституційних умов, регулюванням природних монополій та виправленням ринкових збоїв. Роль внутрішньої торгівлі полягає у забезпеченні оптимального використання національних ресурсів, формуванні збалансованих цінових пропорцій та підвищенні добробуту суспільства. Цей економічний дискурс забезпечив основу для концептуалізації механізму функціонування та регулювання внутрішньої торгівлі, обґрунтувавши постулат про те, що суб'єкти механізму повинні спиратися на пріоритет саморегулювання ринку, тоді як держава забезпечує інституційні умови для його ефективності. На основі результатів теоретико-методологічного узагальнення функціонування внутрішньої торгівлі та її державного регулювання встановлено, що концептуальний механізм функціонування внутрішньої торгівлі у забезпеченні ефективного соціально-економічного розвитку в Україні являє собою цілісну систему економічних, правових, організаційних, інституційних, інфраструктурних та соціальних інструментів і методів. За допомогою цих інструментів і методів регулюються та координуються торговельні процеси, формуються конкурентні умови, задовольняються потреби споживачів, підвищується підприємницька активність та інвестиційна привабливість торговельного сектору, що зрештою сприяє сталому розвитку національної економіки.

ІННОВАЦІЙНІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2025-10-28T14:49:19+02:00

Активне залучення інновацій в усі сфери життя суспільства суттєво впливає на економічну, соціальну, культурну та інші сторони його розвитку. Інновації в сучасних умовах необхідно розглядати в якості визначального фактора конкурентоспроможності як суб’єктів господарювання, так і економіки загалом.У зв’язку з цим у статті досліджується поняття інновацій у торгівлі, головне завдання яких полягає у забезпеченні високої якості процесів купівлі-продажу у торговельних підприємствах, товароруху і доведення товару до кінцевого покупця, торговельного обслуговування покупців та високої ефективності торговельної діяльності загалом. У статті досліджено особливості сучасного інноваційного розвитку підприємств торгівлі, наведено класифікацію інновацій у торгівлі за змістом, визначено перспективні рішення щодо інноваційного процесу в підприємствах торгівлі. Розкриваються сучасні перспективи впровадження організаційно-управлінських, торговельно-технологічних, комерційних, економічних та соціальних інновацій у торговельних підприємствах.Означені переваги їх застосування як для покупців і партнерів, так і для самих торговельних підприємств. Для вітчизняних суб’єктів господарювання в торгівлі з метою оптимізації існуючих бізнес-процесів актуальні інновації, що покращують взаємодію з покупцями, сприяють автоматизації технологічних процесів в оптовій та роздрібній торгівлі, вдосконаленню транспортної і складської логістики, дозволяють оптимізувати управління запасами товарів, підвищувати безпеку та контроль за збереженням товарів. Впровадження інновацій за такими напрямами сприятиме пришвидшенню оборотності товарів у торгівлі, оптимізації розмірів їх запасів, ланок товароруху і, як наслідок, підвищенню ефективності функціонування суб’єктів торговельного підприємництва та галузі у цілому. За результатами дослідження зроблено висновок про важливість здійснення діагностики інноваційної діяльності в торгівлі, поширення досвіду діяльності інноваційно активних підприємств, а також про необхідність державної підтримки інноваційної діяльності.

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-10-28T14:54:52+02:00

В статті наведені результати дослідження питань оцінювання економічної ефективності виставково-ярмаркової діяльності. Опрацьовані теоретичні засади аспектів оцінювання та рекомендацій щодо підвищення ефективності виставкової діяльності, а оцінювання ефективності виставково-ярмаркового заходу ускладнюється через багатофакторність підходів. Це безпосередньо впливає не лише на розвиток наукової діяльності, а на виставкову активність, яка може з плином часу згасати, не маючи адекватного визначення та оцінювання ефективності проведених заходів. Показано, що виставково-ярмаркові заходи виступають майданчиками для просування нових товарів і технологій, нових ідей, що мають економічну значущість як на національному, так і світовому ринку. Вибір авторами методів зумовлений повним та актуальним розкриттям поставлених у дослідженні завдань, розкриттям економічної ефективності та витрат в івент-індустрії.Сучасна епоха інноваційних технологій характеризується потужними інструментами реалізації проєктів.Тому в сучасному світі у межах великих економічних форумів, де гармонійно поєднуються спілкування, емоції, враження, обговорення, контакти, виникає так зване комплексне усвідомлення, з погляду вироблення рішень їм немає альтернативи. Запропоновано базові моделі розрахунку ефективності виставкових заходів і методику оцінки збитків у разі їх перенесення або скасування. Не менш актуальним залишається питання визначення виставкового заходу як “міжнародного”. Для цього запропоновано ключові ознаки, які дозволяють відносити захід до міжнародних виставок та ярмарків. Зроблено висновок, що проведений у дослідженні аналіз свідчить про недостатнє використання можливостей країни для розвитку інвент-індустрії. Одними з ключових негативних чинників є недосконалість матеріально-технічної бази, низька автоматизація рутинних операцій у сфері взаємодії з клієнтом, забезпечення його ефективної участі у виставках і форумах і, на жаль, теперішній військово-політичний стан. При цьому розвиток потужної виставково-ярмаркової діяльності у повоєнні часи повинен бути найважливішим напрямком діяльності держави і бізнесу. Необхідно вдосконалювати інфраструктуру проведення великих міжнародних виставок, конгресів, форумів, ярмарків. Усе це повинно стимулювати розвиток економіки країни, сприяти створенню нових робочих місць.

ГРАНТИ ЯК МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

2025-10-28T14:54:52+02:00

У статті розкрито особливості функціонування грантового фінансування в Україні як одного з інструментів підтримки та розвитку підприємницької діяльності в умовах повномасштабної війни та структурної трансформації національної економіки. У дослідженні проаналізовано наукові підходи до визначення сутності грантів як інструменту підтримки підприємництва та оцінено сучасний стан грантового фінансування підприємницьких ініціатив в Україні; визначено його основні джерела, напрями й обсяги. Наведено історії успіху суб’єктів малого та середнього бізнесу щодо залучення грантів та ефективності їх використання. На основі аналізу теоретичних підходів, законодавчої бази, програмних документів та практичного досвіду українських підприємців систематизовано ключові форми грантової підтримки, визначено найбільш активні донорські структури, типові напрями фінансування, а також умови надання ресурсів у межах державних і міжнародних програм. Продемонстровано, що грантову підтримку українські підприємці отримують від програм Єврокомісії, ООН, GIZ, ПРООН, МОМ, урядової ініціативи “єРобота”, Українського ветеранського фонду, Українського фонду стартапів, Українського соціального венчурного фонду, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund та ін. У процесі дослідження виявлено основні бар’єри, що обмежують ефективне залучення грантів суб’єктами підприємництва в Україні. До таких бар’єрів належать: фрагментарність нормативного регулювання, інформаційна нерівність, низький рівень грантової грамотності серед підприємців, складність адміністративних процедур, недостатній інституційний супровід вразливих груп населення (зокрема, ВПО, ветеранів, жінок-підприємиць), а також недовіра до прозорості розподілу фінансових ресурсів. У статті запропоновано комплекс рекомендацій, які охоплюють потребу в цифровізації процедур подання заявок, створення єдиної платформи грантової інформації, запровадження освітніх програм і центрів підтримки заявників, спрощення регуляторних вимог та впровадження механізмів публічного контролю. Представлені результати можуть бути використані у процесі вдосконалення державної політики підтримки підприємництва, проєктування програм економічного відновлення, а також у діяльності органів влади, донорських інституцій та бізнес-асоціацій.

УПРАВЛІННЯ ВРАЖЕННЯМИ В ЦИФРОВОМУ МАРКЕТИНГУ НА ОСНОВІ МАПИ ЕМОЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ ВРАЖЕНЬ

2025-10-28T14:55:13+02:00

Управління цифровим маркетингом в умовах високої турбулентності ринку та зміни патернів споживання набуло особливого значення як інструмент забезпечення залучення аудиторії та збереження доходів бізнесу. У статті відображено теоретичне підґрунтя розробки Мапи емоцій для цифрового маркетингу як інструмента управління емоційним фоном контенту, визначено ключові елементи формування вражень у цифровому маркетингу та роль емоцій у залученні аудиторії. Обґрунтовано рефлексивний підхід до оцінювання емоційних реакцій користувачів, що ґрунтується на характеристиці емоцій за валентністю, силою активації та їхньою роллю у формуванні вражень, що дозволяє маркетинговим командам приймати обґрунтовані рішення щодо контент-стратегій. У роботі побудовано Мапу емоцій для цифрового маркетингу, яка систематизує спектр емоцій, що можуть виникати у користувачів під час взаємодії з цифровим контентом, із зазначенням сили впливу та валентності. Розроблено інтегральний показник – середньозважену валентність контенту, що дозволяє кількісно оцінити загальний емоційний фон цифрового контенту. Запропоновано методичні рекомендації з практичного використання Мапи емоцій у цифровому маркетингу, що передбачають рефлексивне визначення переліку емоцій, розрахунок середньозваженої валентності контенту та інтерпретацію її значень для ухвалення рішень щодо модифікації цифрового контенту. Запропоновано шкалу інтерпретації показника середньозваженої валентності, що дозволяє визначати бажаність емоційного фону та приймати рішення щодо підвищення емоційного залучення користувачів. Встановлено, що використання Мапи емоцій у цифровому маркетингу сприяє формуванню стійкої емоційної взаємодії користувачів із брендом, уникненню небажаного негативного емоційного фону та створенню контенту з ефектом емоційного резонансу для цільової аудиторії з метою підвищення ефективності комунікацій та стабільності доходів бізнесу.

СИСТЕМА ОБЛІКУ МАРКЕТИНГОВИХ ВИТРАТ: МЕТОДИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ

2025-10-28T14:55:13+02:00

У статті здійснено комплексне дослідження методичних та організаційних аспектів побудови ефективної системи обліку маркетингових витрат в умовах сучасного підприємництва. Визначено, що маркетингова діяльність, будучи ключовою складовою стратегії розвитку підприємства, потребує точного та своєчасного облікового супроводу, який забезпечить формування релевантної інформації для управління витратами та оцінки результативності маркетингових заходів. Обґрунтовано необхідність чіткого методичного підходу до класифікації маркетингових витрат із урахуванням їхнього характеру, впливу на дохідність підприємства та ролі в стратегічному плануванні. Окреслено проблеми і суперечності чинної облікової практики, серед яких: фрагментарність нормативно-правового забезпечення, невизначеність у трактуванні деяких видів витрат, відсутність єдиного підходу до облікової політики в частині маркетингових витрат. Запропоновано вдосконалену модель обліку маркетингових витрат, яка включає деталізовану систему аналітичного обліку із застосуванням відповідних субрахунків, центрів відповідальності та елементів управлінського обліку.Розроблено пропозиції щодо організації документообігу та внутрішньої звітності, які дозволяють підвищити прозорість та контрольованість витрат, пов’язаних із маркетинговою діяльністю. Окрему увагу приділено інтеграції даних фінансового та управлінського обліку для цілей аналізу ефективності маркетингових стратегій, а також адаптації системи обліку до цифрових інструментів автоматизації та бізнес-аналітики. У результаті дослідження сформовано рекомендації щодо побудови облікової системи, що відповідає принципам економічної доцільності, повноти, своєчасності та прозорості, а також сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських рішень у сфері маркетингу.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ПОГЛЯДІВ НА ПОНЯТТЯ “ФІСКАЛЬНА ПІДТРИМКА БІЗНЕСУ”

2025-10-28T14:55:13+02:00

Визначено місце державної підтримки в процесі реалізації фіскальних ініціатив та важелі впливу на підприємницьку діяльність. На сформованій концептуальній основі, що визначає основні догми та постулати формування фіскальної підтримки підприємництва, обґрунтовано заходи щодо реалізації фіскальної підтримки підприємництва. Подано комплексне розуміння дефініції “фіскальна підтримка бізнесу”, яке виходить із трьох самостійних понять (“фіскальне стимулювання”, “фіскальна політика”, “фіскальне регулювання”).У процесі дослідження виділено три концептуальні основи розуміння сутності та форм реалізації фінансової підтримки підприємництва: з позиції фіскальної політики держави фіскальна підтримка підприємництва передбачає діяльність держави, спрямовану на визначення основних напрямків фіскальної підтримки підприємництва та джерел їх фінансування; з точки зору державного фіскального регулювання фіскальна підтримка визначається як система заходів опосередкованого державного впливу на підтримку бізнесу через фіскальні інструменти та форми, що реалізуються в межах визначеної фіскальної політики та чинного нормативно-правового законодавства; з точки зору фіскального стимулювання фіскальна підтримка передбачає порядок практичного використання фіскальних механізмів, інструментів, важелів підтримки підприємництва та оцінку результатів реалізованих заходів для конкретних суб’єктів господарювання та економіки країни в цілому.Доведено, що комплексне розуміння фіскальної підтримки бізнесу передбачає її трактування з позиції економічної природи та форми прояву. Узагальнено характеристики, які проявляються у процесі перенесення основних завдань податкової політики та заходів фіскального регулювання на рівень реалізації в діяльності суб’єктів господарювання через спеціальні заходи фіскального стимулювання.

РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ АВТОМОБІЛЬНОГО ПАЛЬНОГО ДЛЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2025-10-28T14:55:13+02:00

Паливно-енергетичні ресурси є базовим елементом для функціонування транспорту, аграрного сектору, промисловості та оборонної сфери, порушення стабільності цього ринку створює ризики для макроекономічної рівноваги, державної безпеки та соціальної стійкості. У 2022-2024 роках внутрішній ринок автомобільного пального України зазнав суттєвих трансформацій унаслідок поєднання економічної нестабільності, руйнування інфраструктури, інфляції, зростання цін на енергоносії та геополітичної напруги. Внаслідок втрати потужностей Кременчуцького НПЗ та значного зростання імпортозалежності ринок перетворився на критичний елемент енергетичної безпеки. У статті досліджуються зміни у поведінці споживачів та стратегічні адаптації з боку домогосподарств і бізнесу: зниження використання приватного транспорту, зростання популярності електромобілів, переобладнання авто на LPG, а також активніше використання громадського транспорту. Значну роль у цих змінах відіграє цифровізація - застосування мобільних додатків для моніторингу цін, онлайн-платформ для планування витрат та участі у програмах лояльності. Окрему увагу приділено аналізу впливу державної політики, зокрема програм підтримки електротранспорту та ініціатив зі скорочення викидів CO₂. У дослідженні використано економетричні, статистичні та соціологічні методи, що дозволяють виявити регіональні й соціально-економічні відмінності в поведінкових стратегіях. Результати вказують на формування нової парадигми споживання пального, базованої на принципах ощадливості, екологічної відповідальності та технологічної грамотності. Децентралізація енергосистеми, зростання внутрішнього газовидобутку та синхронізація з енергосистемою ЄС формують основу для довгострокової енергетичної стійкості. Напрацьовані висновки можуть бути використані для формування державної політики та адаптаційних стратегій бізнесу в умовах високої волатильності.

АСПЕКТИ ПОСИЛЕННЯ МІГРАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

2025-10-28T14:55:13+02:00

У статті у фокусі уваги перебувають питання розвитку міграційних процесів в Україні в умовах повномасштабної війни та їх впливу на аспекти економічного і соціального поступу України. Метою дослідження стало напрацювання методико-прикладних рішень із забезпечення міграційної безпеки України в сучасних умовах. У статті здійснено комплексне дослідження міграційних процесів в Україні, зумовлених воєнними діями та масштабними соціально-економічними трансформаціями. Показано, що війна призвела до безпрецедентного зростання зовнішньої та внутрішньої міграції: понад 6 млн громадян перебувають за кордоном у статусі біженців чи тимчасово переміщених осіб, тоді як понад 3,5 млн осіб залишаються внутрішньо переміщеними. Визначено, що основними країнами прийому українських мігрантів стали Польща, Німеччина, Чехія та інші держави Європейського Союзу. Проаналізовано, що масштаби цих процесів призводять до суттєвих дисбалансів на ринку праці, зниження продуктивності економіки та посилення загроз довгостроковому розвитку держави. З’ясовано, що ключовими економічними наслідками активізації міграції є втрата трудового потенціалу, зниження внутрішнього попиту, скорочення обсягів виробництва, дефіцит робочої сили у стратегічних галузях, а також посилення ризиків “відтоку мізків”. У соціально-гуманітарному вимірі виявлено поглиблення демографічної кризи, старіння населення, збільшення соціальної вразливості, поглиблення проблем інтеграції внутрішньо переміщених осіб у нові громади та зростання навантаження на систему соціального забезпечення. Обґрунтовано, що міграційні процеси набули значення чинника національної безпеки, а питання міграційної безпеки стали одним із ключових викликів для державної політики України.Виокремлено необхідність контролю за масштабними міграційними потоками, мінімізації негативних наслідків зовнішньої трудової міграції, створення умов для повернення громадян, захисту їхніх прав за кордоном і формування механізмів стимулювання інтеграції вимушених переселенців у соціально-економічний простір країни. Виявлено, що посилення міграційної безпеки України в сучасних умовах вимагає розробки та впровадження нових методико-прикладних рішень, зокрема формування комплексної державної політики у сфері міграції, створення економічних і соціальних стимулів для повернення населення, підтримки зайнятості, забезпечення умов для відновлення та розвитку регіонів, що зазнали найбільших втрат, а також активізації міжнародного співробітництва. Підкреслено, що лише стратегічно виважена політика управління міграційними процесами може перетворити їхній потенціал із критичного виклику на ресурс для відбудови, економічного зростання та сталого розвитку України у воєнний і повоєнний період.

РОЛЬ ІННОВАЦІЙ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ У ЗМІЦНЕННІ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

2025-10-28T14:55:13+02:00

У статті всебічно розглянуто роль інновацій та цифровізації у зміцненні конкурентних позицій українських торговельних підприємств в умовах військових викликів, глобальної конкуренції та економічної нестабільності. Обґрунтовано, що інновації виступають не лише інструментом модернізації бізнес-процесів, але й стратегічним ресурсом, що визначає стабільність та довгострокову конкурентоспроможність торговельних компаній. Цифровізація вважається ключовим фактором трансформації бізнес-моделей, що відкриває нові можливості для розвитку електронної комерції, омніканальних торговельних форматів та аналітики даних, а також для інтеграції українських підприємств у глобальні ланцюги поставок. У статті аналізується сучасний стан функціонування торговельних підприємств на основі ключових макроекономічних показників (динаміка ВВП, рівень інфляції, тенденції розвитку роздрібної та оптової торгівлі, стан логістичної інфраструктури). Визначено основні проблеми та бар'єри для інноваційного розвитку, зокрема фінансові обмеження та високі премії за ризик для інвесторів, логістичні труднощі, спричинені військовими діями, дефіцит кваліфікованого персоналу через міграційні та мобілізаційні процеси, а також цифровий розрив між великими мережевими операторами та малими компаніями. Показано, що в цих умовах інноваційні лідери прискорюють автоматизацію складів, впровадження CRM та ERP систем, розвиток електронної комерції та інтеграцію омніканальних платформ, тоді як менш потужні гравці відстають у цифровій трансформації. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні взаємозв'язку між інноваційними практиками, цифровими технологіями та конкурентними перевагами підприємств роздрібної торгівлі в умовах екзистенційних викликів. Практична значущість полягає в можливості використання результатів дослідження для розробки стратегій розвитку підприємств роздрібної торгівлі, а також у формулюванні рекомендацій щодо державної політики підтримки цифровізації, зміцнення логістичної інфраструктури та стимулювання інвестицій у інновації. Таким чином, інновації та цифровізація розглядаються як ключові передумови підвищення ефективності, адаптивності та конкурентоспроможності українських підприємств роздрібної торгівлі, що визначатиме їхню здатність не лише відновитися після кризи, а й інтегруватися в сучасну світову економіку.

РИНКОВА ЛОГІКА ЯК ФАКТОР КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

2025-10-28T14:55:13+02:00

В умовах глобалізації і структурних трансформацій ринку праці якість трудових відносин безпосередньо впливає на рівень зайнятості, продуктивність праці, соціальну стабільність та конкурентоспроможність національної економіки. У статті досліджено актуальну проблему пошуку шляхів удосконалення соціально-трудових відносин для забезпечення стабільного економічного розвитку України. Проаналізовано ринкову логіку як елемент ментального конфлікту в системі соціально-трудових відносин, що постає одним із ключових викликів для сучасного українського суспільства. Обґрунтовано, що суперечність між економічною раціональністю, орієнтованою на максимізацію прибутку, та соціальною справедливістю, яка передбачає гідну оплату і справедливий розподіл результатів праці, формує підґрунтя для напруженості у відносинах між роботодавцями, працівниками та державою. Встановлено, що в Україні проявами цього конфлікту є низький рівень заробітної плати, її невідповідність трудовим навантаженням, обмеженість колективно-договірних механізмів і слабкість інститутів соціального діалогу. Водночас підкреслено, що у зарубіжній практиці (зокрема, у США, Японії та країнах ЄС) значною мірою знижують рівень конфліктності системи трипартизм, механізми колективних переговорів і чіткі державні гарантії соціального захисту. Порівняльний аналіз продемонстрував, що ефективні моделі соціально-трудових відносин базуються на поєднанні ринкових стимулів із системою мінімальних соціальних стандартів, а також на інституційному закріпленні ролі профспілок та організацій роботодавців. Для України запропоновано напрями вдосконалення моделі соціально-трудових відносин, що передбачають розширення механізмів соціального діалогу, підвищення ролі колективних угод, посилення гарантій дотримання стандартів безпеки праці та створення умов для політики гідної праці. Гармонізація ринкової логіки з соціальною складовою дозволить знизити конфліктність у сфері праці, зміцнити довіру між основними учасниками відносин і підвищити стійкість національної економіки в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій. Перспективним напрямом подальших досліджень визначено аналіз впливу ринкової логіки на трансформацію соціально-трудових відносин в умовах глобалізації та післявоєнної відбудови України.

МЕТОДИКА ЗДІЙСНЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ВИТРАТ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

2025-10-28T14:55:13+02:00

У сучасних умовах, коли конкуренція в індустрії гостинності зростає, а клієнти вимогливі до якості за адекватну ціну, ефективність контролю витрат у готельному бізнесі стає критичною. Стаття присвячена проблемам вдосконалення методики внутрішнього контролю витрат на підприємствах готельного бізнесу. В умовах посилення конкуренції та нестабільності ринкового середовища ефективне управління витратами є ключовим фактором забезпечення фінансової стійкості та підвищення прибутковості готельних підприємств. У роботі аналізуються теоретичні основи та існуючі підходи до організації внутрішнього контролю витрат, виявляються його специфічні особливості в галузі готельного бізнесу, що обумовлені складністю та багатоаспектністю виробничих процесів, різноманіттям видів послуг, сезонністю та іншими факторами. Автором запропоновано комплексну методику внутрішнього контролю витрат, яка базується на системному підході та охоплює всі етапи управлінського циклу: планування, облік, аналіз та оцінку ефективності. Особливу увагу приділено використанню сучасних інформаційних технологій, зокрема автоматизованих систем обліку та контролю, що дозволяють оперативно отримувати достовірну інформацію про витрати. Практична цінність дослідження полягає в розробці конкретних рекомендацій щодо впровадження запропонованої методики у діяльність готельних підприємств. Запропоновані заходи, зокрема деталізація обліку витрат за центрами відповідальності, застосування бюджетування та аналізу відхилень, дозволять керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення, спрямовані на оптимізацію витрат та підвищення ефективності діяльності. Впровадження запропонованої методики внутрішнього контролю витрат дозволить підприємствам готельного бізнесу не лише ефективно управляти фінансовими потоками, а й значно підвищити свою прибутковість.

РОЛЬ ІТ-ІНДУСТРІЇ У ФОРМУВАННІ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

2025-10-28T14:55:13+02:00

Проблематика ролі ІТ-індустрії у становленні цифрової економіки виходить за межі суто технологічного виміру – вона охоплює трансформацію всієї господарської системи. Традиційні індустріальні сектори поступово втрачають частку у ВВП і зайнятості, натомість зростає роль секторів, побудованих на знаннях і цифрових технологіях. Для України ця тенденція набуває особливої актуальності, оскільки довгий час основою економіки були сировинні та індустріальні галузі. У статті проаналізовано, як розвиток української ІТ-індустрії сприяє переходу від індустріальної до цифрової економіки та які структурні зрушення це зумовлює. Розглянуто зміни у структурі зайнятості (стрімке зростання кількості висококваліфікованих ІТ-фахівців), доданій вартості (збільшення частки ІТ у ВВП та експорті), інвестиційній політиці (пожвавлення венчурного капіталу, державні стимули для цифрових стартапів) та державному управлінні (впровадження електронних послуг, систем прозорості й відкритих даних). Наведено приклади цифрової трансформації в Україні: GovTech (портал та застосунок “Дія”, е-урядування), DefenseTech (інновації для оборони під час війни, створення кластеру Brave1), цифрові двійники у відбудові (використання віртуальних моделей для планування реконструкції міст), розвиток штучного інтелекту та кібербезпеки. Відзначено вплив війни як каталізатора цифрових рішень – попри воєнні ризики, ІТ-сектор залишається стійким і продовжує генерувати валютні надходження, підтримувати критичні сфери та виступати мультиплікатором інновацій в інших секторах економіки (агросектор, медицина, промисловість, логістика). Зроблено висновок, що ІТ-індустрія відіграє ключову роль у структурній модернізації економіки України, закладаючи основу для її післявоєнного відновлення на засадах цифрової економіки. Роль ІТ-індустрії у формуванні цифрової економіки України є визначальною: вона трансформує структуру господарства, стимулює розвиток інших галузей, підвищує стійкість країни до викликів та відкриває нові горизонти зростання.

ПЕРВИННІ НОСІЇ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-10-28T14:55:29+02:00

Одним із ключових елементів організації обліку в сфері є транспортно-експедиторської діяльності є первинні носії облікової інформації, які фіксують факти здійснення господарських операцій і забезпечують формування достовірних даних для бухгалтерського та управлінського обліку. Якість і повнота первинних документів у транспортно-експедиторській діяльності мають особливе значення, адже вони підтверджують взаємовідносини між експедитором, перевізником та клієнтом, слугують основою для розрахунків, обґрунтування витрат і доходів, а також виконують функцію доказової бази у випадку господарських спорів.Досліджено особливості первинних облікових носіїв інформації на підприємствах, які надають транспортно-експедиторські послуги. Визначено суттєві функції первинних документів на підприємствах, що здійснюють транспортно-експедиторську діяльність, характеристики транспортно-експедиторської діяльності. Охарактеризовано особливості первинних носіїв облікової інформації на підприємствах, що надають транспортно-експедиторські послуги. Обґрунтовано обов’язкові реквізити первинних документів відповідно до чинного законодавства. Розглянуто вдосконалення реквізитів первинних носіїв облікової інформації на підприємствах, що здійснюють транспортно-експедиторську діяльність. Запропоновано вдосконалення реквізитів первинних носіїв у транспортно-експедиторській діяльності у трьох площинах: технічній, логістичній та фінансово-аналітичній. Охарактеризовано специфіку транспортно-експедиторської діяльності, що впливає на використання первинних документів. Визначено, що регулювання використання носіїв первинної облікової інформації здійснюється як національним законодавством, так і нормативно-правовими актами міжнародного рівня. Зроблено висновок, що удосконалення первинних носіїв облікової інформації у транспортно-експедиторській діяльності повинно здійснюватися за напрямами стандартизації, цифровізації, автоматизації, підвищення контролю та забезпечення юридичної значимості. Доведено, що вдосконалення первинних документів у транспортно-експедиторській діяльності буде впливати і на кращу організацію бухгалтерського обліку на підприємстві.

ІННОВАЦІЙНО-ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

2025-10-28T14:55:29+02:00

У статті обґрунтовано важливість і необхідність впровадження новітніх підходів до прийняття управлінських рішень, які передбачають активне застосування інновацій та проведення трансформаційних змін в економічній діяльності. Основні авторські рекомендації щодо застосування інноваційно-трансформаційних підходів стосуються забезпечення розвитку економічної мобільності малих і середніх підприємств (МСП) з урахуванням специфіки регіональної економіки. З огляду на напрям наукового дослідження узагальнено інноваційно-трансформаційні підходи до прийняття управлінських рішень (інформаційно-комунікаційний, аджайл-підхід, дизайн-мислення, сценарне моделювання, дедатацентричний, біхевіористичний, антифрагільний), їх сутнісні характеристики, переваги та недоліки. Визначено функціональний інструментарій забезпечення розвитку економічної мобільності МСП регіону на основі обґрунтованого інноваційно-трансформаційного практикуму прийняття управлінських рішень. Авторські пропозиції стосуються ідентифікації управлінського інноваційно-трансформаційного інструментарію, який може використовуватися менеджментом МСП, органами центральної та регіональної влади, місцевого самоврядування. До сфер застосування такого інструментарію віднесено фінансово-інвестиційне проєктування, інституційно-організаційну підтримку, інноваційно- технологічне забезпечення, інтелектуально-кадрову політику, нормативно-правове регулювання, інфраструктурну підтримку, маркетингову та соціальну політику. Встановлено, що ключовим вектором інноваційно-трансформаційного прийняття рішень менеджментом МСП має бути системне збільшення обсягів ресурсного забезпечення і це дозволяє створити необхідні умови для ефективного функціонування та стабільного зростання, а також підвищення економічної мобільності з урахуванням актуальних тенденцій регіональної економіки.