НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЯК СКЛАДОВОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

П. Р. Сеник; А. В. Саміло

doi:10.32782/2616-7611-2025-18-02

П. Р. Сеник Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0001-8023-2351
А. В. Саміло Львівський державний університет безпеки життєдіяльності https://orcid.org/0000-0003-3199-8451

DOI: https://doi.org/10.32782/2616-7611-2025-18-02

Ключові слова: цивільний захист, нормативно-правове забезпечення, національна безпека, надзвичайні ситуації, державне управління, критична інфраструктура, воєнний стан

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням загроз національній безпеці України, зокрема воєнною агресією, надзвичайними ситуаціями техногенного й природного характеру, гібридними та кібернетичними викликами, що об’єктивно підвищує роль цивільного захисту в системі забезпечення безпеки держави. Підрозділи цивільного захисту виступають ключовою ланкою механізму захисту населення, територій і об’єктів критичної інфраструктури, а ефективність їх діяльності безпосередньо залежить від рівня нормативно-правового забезпечення, узгодженості повноважень та дієвості адміністративно-правових механізмів. Мета статті полягає у комплексному аналізі нормативно-правових засад діяльності підрозділів цивільного захисту як складової системи органів національної безпеки та визначенні основних напрямів удосконалення законодавства у цій сфері. У роботі здійснено систематизацію чинних нормативно-правових актів, що регулюють сферу цивільного захисту, проаналізовано адміністративно-правові механізми управління та міжвідомчої взаємодії, досліджено організаційні засади функціонування підрозділів цивільного захисту на державному, регіональному і місцевому рівнях, а також розглянуто міжнародні стандарти та зарубіжний досвід. Основні результати дослідження полягають у визначенні ключових нормативних засад діяльності підрозділів цивільного захисту, виявленні фрагментарності та дублювання правових норм, недостатньої стандартизації процедур, проблем координації та цифровізації управління, а також у формулюванні пропозицій щодо кодифікації законодавства, уніфікації термінології, посилення міжвідомчої взаємодії та підвищення рівня підготовки персоналу і населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою комплексної моделі нормативного забезпечення цивільного захисту в умовах воєнного та надзвичайного стану, гармонізацією національного законодавства з міжнародними стандартами, впровадженням інтегрованих цифрових платформ управління та електронних реєстрів у сфері цивільного захисту.

Посилання

1. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кодекс цивільного захисту України : Закон України від 02.10.2012 № 5403-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 34–35. – Ст. 458.
3. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2018. – № 31. – Ст. 241.
4. Про правовий режим надзвичайного стану : Закон України від 16.03.2000 № 1550-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 176.
5. Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12.05.2015 № 389-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 28. – Ст. 250.
6. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України від 17.03.2011 № 3166-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 38. – Ст. 385.
7. Про об’єкти критичної інфраструктури : Закон України від 16.11.2021 № 1882-IX // Відомості Верховної Ради України. – 2022. – № 1. – Ст. 6.
8. Про затвердження Порядку підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях : постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2010 № 444 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 39. – Ст. 1303.
9. Про Стратегію національної безпеки України : Указ Президента України від 14.09.2020 № 392/2020 // Офіційний вісник України. – 2020. – № 75. – Ст. 2372.
10. Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. – Київ : Професіонал, 2009. – 376 с.
11. Дзюбань О. П. Теорія цивільного захисту : монографія. – Харків : ХНУВС, 2014. – 248 с.
12. Шемшученко Ю. С. Державне управління у сфері безпеки : монографія. – Київ : КНТ, 2012. – 312 с.
13. Женевські конвенції від 12 серпня 1949 року та Додаткові протоколи до них. – Женева : МКЧХ, 1977. – 128 с.
14. Ковальчук В. М. Міжвідомча взаємодія у системі цивільного захисту // Вісник Національної академії правових наук України. – 2020. – № 3. – С. 45–57.
15. Петренко І. С. Організаційно-правові засади діяльності підрозділів цивільного захисту // Юридичний часопис. – 2019. – № 4. – С. 78–89.
16. Бондаренко П. А. Кризове управління та цивільний захист : монографія. – Київ : Ін-т безпеки, 2017. – 320 с.
17. Савченко Л. І. Управління надзвичайними ситуаціями: теорія і практика : навч. посіб. – Харків : ХНУВС, 2016. – 276 с.