ПІДСТАВИ НЕДІЙСНОСТІ ШЛЮБУ

Анотація

У статті аналізуються встановлені законом підстави недійсності шлюбу. Зазначається, що шлюб не має ознак правочину, відповідно положення цивільного законодавства про недійсність правочину не поширюються на шлюб. Вказується, що недійсним шлюб може визнаватися за рішенням державних органів, таких як орган державної реєстрації актів цивільного стану та судом. Згідно зі ст. 39 Сімейного кодексу України орган державної реєстрації актів цивільного стану припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб, а згідно з ст. 40 та 41 цього Кодексу запис про шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану скасовується за рішенням суду. Аналізуються визначені законом підстави недійсності шлюбу, а саме: недосягнення шлюбного віку, відсутність добровільності вступу у шлюб, перебування у іншому зареєстрованому шлюбі, шлюб, укладений між особами, які не можуть перебувати у шлюбі між собою. Визначено, які шлюби та при яких обставинах при наявності підстав недійсності можуть бути відновлені, визнані дійсними органом державної реєстрації актів цивільного стану та судом. Це стосується шлюбу зареєстрованого з особою, яка перебуває у іншому зареєстрованому шлюбі, шлюбу, зареєстрованого без вільної згоди жінки або чоловіка, у разі фіктивності шлюбу, шлюбу між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених ч. 5 ст. 26 СК України, шлюбу між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею, шлюбу з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. Недійсним може визнаватися шлюб, який був розірваний органом державної реєстрації актом цивільного стану або судом, а також коли припинення шлюбу відбулося внаслідок смерті дружини або чоловіка. Позов про визнання недійсним шлюбу, який розірваний за рішенням суду, може бути пред’явлено після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.