Вісник ЛТЕУ. Технічні науки

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРНИХ І СВІТЛОВИХ РЕЖИМІВ НА ЯКІСТЬ ТЕХНІЧНИХ КОНОПЕЛЬ

2026-10-12T08:18:40+03:00

У статті досліджено вплив температурних і світлових режимів на ріст, розвиток та формування якості технічних конопель. Встановлено, що температурні умови є одним із ключових факторів, які визначають інтенсивність проростання насіння, динаміку росту стебел і процеси накопичення волокна. Оптимальна температура для проростання становить +8…+10 °С, тоді як найбільш інтенсивний ріст рослин спостерігається за середньодобових температур +18…+25 °С. Водночас перевищення температури понад +30 °С у період активної вегетації призводить до прискореного одерев’яніння тканин, зростання вмісту лігніну, зменшення кількості пектинових речовин та погіршення технологічних властивостей трести. Обґрунтовано значення фотоперіодичного фактора як визначального регулятора переходу рослин до генеративної фази. Показано, що технічні коноплі належать до культур короткого дня, однак за умов довгого світлового періоду (16–17 годин) забезпечується інтенсивний вегетативний ріст, формування високих стебел і підвищення врожайності волокна. Скорочення тривалості світлового дня до менше ніж 14 годин спричиняє передчасне цвітіння, зменшення біомаси та погіршення фізико-механічних характеристик трести. Проаналізовано вплив температурно-вологісних умов на процес вилежування стебел, який є визначальним етапом формування трести. Встановлено, що оптимальне поєднання температури (+15…+25 °С) та періодичного зволоження забезпечує рівномірний розвиток мікрофлори і якісне руйнування пектинових зв’язків. Запропоновано комплекс агротехнічних заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу абіотичних стресів, зокрема добір адаптованих сортів, оптимізацію строків сівби, регулювання густоти посіву, зрошення та раціональне живлення рослин. Реалізація запропонованих підходів сприяє підвищенню врожайності та покращенню якості волокнистої продукції технічних конопель.

ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЗАВАДОСТІЙКОСТІ WI‑FI МЕРЕЖ У ЩІЛЬНОМУ РАДІОЕЛЕКТРОННОМУ СЕРЕДОВИЩІ

2026-10-12T08:18:40+03:00

У статті розглянуто актуальну проблему забезпечення високої продуктивності та завадостійкості Wi‑Fi мереж в умовах щільного радіоелектронного середовища, яке характерне для сучасних офісних центрів, навчальних корпусів, житлових кварталів і громадських місць. Зростання кількості бездротових пристроїв, підвищення вимог до швидкості передавання даних, а також одночасна робота багатьох джерел радіовипромінювання створюють суттєві труднощі для стабільного функціонування мереж стандарту Wi‑Fi. За таких умов погіршується рівень прийнятого сигналу, зростає ймовірність помилок, збільшується затримка передачі даних та знижується фактична пропускна здатність каналу. Особливу складність становить взаємний вплив бездротових систем, що працюють у близьких частотних діапазонах. До них належать не лише точки доступу Wi‑Fi, а й мережі Bluetooth, пристрої IoT, радіомодулі систем автоматизації та побутова електроніка з активними передавачами. У результаті мережеве середовище стає динамічним і важкопрогнозованим, а класичні схеми розподілу ресурсів втрачають ефективність. Це зумовлює потребу в удосконаленні методів планування радіоканалів, адаптивного вибору робочих частот, керування потужністю передавачів і застосування інтелектуальних алгоритмів оптимізації трафіку. Актуальність теми зумовлена також переходом до нових версій стандарту Wi‑Fi, які орієнтовані на вищу щільність підключень, менші затримки та кращу роботу при множинних підключеннях. Водночас навіть сучасні рішення не завжди забезпечують достатню якість зв’язку без урахування конкретних особливостей радіоелектронного оточення. Тому дослідження, спрямовані на підвищення завадостійкості Wi‑Fi мереж, мають не лише теоретичне, а й практичне значення для побудови надійних бездротових інфраструктур. У статті проведено аналіз основних чинників, що впливають на продуктивність Wi‑Fi мереж у зашумленому середовищі, та визначено ефективні підходи до мінімізації впливу завад. Результати дослідження можуть бути використані під час проєктування, модернізації та оптимізації бездротових мереж у складних умовах експлуатації.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СОРТІВ ВИНОГРАДУ PIWI ЯК ІНСТРУМЕНТУ АДАПТИВНОГО ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ВИНОРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

2026-10-12T08:18:39+03:00

Сучасні кліматичні зміни суттєво впливають на розвиток виноградарства та виноробства, зумовлюючи необхідність впровадження адаптивних підходів до вирощування винограду та виробництва вина. Підвищення середньорічних температур, збільшення частоти посушливих періодів, зміна режиму опадів і поширення грибкових захворювань негативно позначаються на продуктивності традиційних сортів винограду та якості вина. Одним із перспективних напрямів забезпечення сталого розвитку галузі є використання комплексностійких сортів винограду групи PIWI, які поєднують високі технологічні властивості з підвищеною стійкістю до біотичних і абіотичних чинників, що дозволяє зменшити застосування засобів захисту рослин та підвищити екологічність виробництва. Метою дослідження є оцінка перспектив використання сортів винограду PIWI як інструменту адаптивного та сталого розвитку виноробної галузі України на основі аналізу сучасних тенденцій їх поширення, технологічних властивостей і результатів експериментальних досліджень виноматеріалів, отриманих в агрокліматичних умовах України. У роботі узагальнено сучасний стан впровадження PIWI-сортів у виноградарських господарствах України, проаналізовано наукові результати щодо використання комплексностійких сортів вітчизняної та зарубіжної селекції у виноробстві, а також наведено результати власних досліджень фізико-хімічних і органолептичних показників виноматеріалів, виготовлених із сортів PIWI. Встановлено, що досліджувані сорти характеризуються високим адаптаційним потенціалом до сучасних агрокліматичних умов, забезпечують формування виноматеріалів із належними технологічними та сенсорними характеристиками і можуть розглядатися як перспективна сировина для виробництва якісних вин в Україні. Показано, що використання PIWI-сортів сприяє підвищенню екологічної стійкості виноградарства завдяки зменшенню кількості фунгіцидних обробок, зниженню виробничих витрат та мінімізації негативного впливу на довкілля. За результатами дослідження обґрунтовано доцільність впровадження сортів винограду PIWI у виноградарсько-виноробну галузь України як одного з ефективних інструментів адаптації до кліматичних змін та забезпечення її сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні асортименту досліджуваних PIWI-сортів, поглибленому вивченні їх енологічного потенціалу, удосконаленні адаптивних технологій виробництва вин різних типів, а також комплексній оцінці екологічної, технологічної та економічної ефективності їх використання в умовах різних виноградарських регіонів України.

ВПЛИВ ПРИРОДНИХ АНТИОКСИДАНТІВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ КОЛЬОРУ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ФРУКТОВО-ЯГІДНОЇ СИРОВИНИ

2026-10-12T08:18:39+03:00

Існуючі тенденції розвитку харчової промисловості орієнтовані на виробництво продукції з натуральним складом, високою біологічною цінністю та мінімальним використанням синтетичних харчових добавок. Одним із найактуальніших напрямів є заміна синтетичних барвників і стабілізаторів кольору природними компонентами, які не лише забезпечують привабливий зовнішній вигляд продукції, а й підвищують її функціональні властивості. Особливу увагу привертають природні антиоксиданти рослинного походження, здатні уповільнювати процеси окиснення антоціанових пігментів і забезпечувати тривале збереження природного забарвлення ягідної сировини. Метою дослідження було встановлення впливу природних антиоксидантів рослинного походження на стабільність кольору кондитерських виробів з використанням фруктово-ягідної сировини, визначення їх ефективності щодо збереження антоціанів та оцінка можливості використання як альтернативи синтетичним стабілізаторам кольору. Об’єктом дослідження був желейний мармелад на основі пюре чорної смородини. У роботі досліджували вплив екстракту розмарину, екстракту зеленого чаю та концентрату поліфенолів виноградних кісточок. Зразки зберігали протягом 60 діб за температури 20±2 °С. Стабільність кольору оцінювали за координатами системи CIELAB (L*, a*, b*), показником загальної зміни кольору ΔE, вмістом антоціанів та антиоксидантною активністю за методом DPPH. Статистичну обробку результатів виконували методом однофакторного дисперсійного аналізу. У результаті проведених досліджень встановлено, що використання природних антиоксидантів істотно уповільнює деградацію антоціанових пігментів під час зберігання продукції. Найвищу ефективність продемонстрував концентрат поліфенолів виноградних кісточок, який забезпечив збереження 86,5% антоціанів після 60 діб зберігання, тоді як у контрольному варіанті цей показник становив лише 58,4%. Одночасно загальна зміна кольору (ΔE) зменшилася з 9,21 у контрольному зразку до 3,42 у дослідному, що свідчить про значно вищу стабільність природного забарвлення. Доведено, що рослинні антиоксиданти сприяють підвищенню антиоксидантної активності готової продукції на 35–70% порівняно з контролем та забезпечують кращі органолептичні показники. Найвищі дегустаційні оцінки отримали зразки з екстрактом зеленого чаю та концентратом поліфенолів виноградних кісточок. Отримані результати підтверджують, що природні антиоксиданти можуть ефективно використовуватися як альтернатива синтетичним стабілізаторам кольору при виробництві кондитерських виробів з використанням фруктово-ягідної сировини. Їх застосування забезпечує комплексний позитивний ефект, який полягає у стабілізації природного забарвлення, збереженні антоціанових пігментів, підвищенні антиоксидантної активності та покращенні споживчих властивостей продукції. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження природних рослинних антиоксидантів у технології виробництва кондитерських виробів відповідно до сучасної концепції Clean Label. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оптимізацією концентрацій природних антиоксидантів для різних видів ягідної сировини, вивченням їх синергетичної дії, застосуванням технологій мікрокапсулювання та дослідженням впливу сучасних пакувальних матеріалів на стабільність природного кольору під час тривалого зберігання.

МОЛЕКУЛЯРНА ГАСТРОНОМІЯ ПИВА ЯК ІНТЕГРАЦІЯ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ ПІДХОДІВ У СУЧАСНЕ КУЛІНАРНЕ МИСТЕЦТВО

2026-10-12T08:18:39+03:00

У сучасних умовах розвитку ресторанного господарства та інноваційних харчових технологій зростає інтерес до використання методів молекулярної гастрономії для створення продуктів із новими текстурними та сенсорними характеристиками. Одним із перспективних напрямів є використання пива як функціональної сировини для формування структурованих гастрономічних систем. Метою дослідження є аналіз фізико-хімічних властивостей пива та обґрунтування можливості його використання у технологіях молекулярної гастрономії, зокрема під час отримання пивних сфер методом сферифікації. У роботі застосовано методи теоретичного аналізу, узагальнення та систематизації сучасних наукових даних щодо хімічного складу, колоїдних властивостей та механізмів структуроутворення в багатокомпонентних харчових системах. Проаналізовано особливості хімічного складу пива як складної колоїдної системи, що містить білки, поліпептиди, поліфеноли, органічні кислоти, ізо-α-кислоти хмелю, леткі ароматичні сполуки та розчинений карбон (IV) оксид. Встановлено, що сукупність зазначених компонентів зумовлює поверхнево-активні, піноутворюючі та структуроутворюючі властивості пива, які можуть бути використані у технологіях молекулярної гастрономії. Показано, що процес сферифікації пива ґрунтується на механізмі зовнішнього йонного гелеутворення внаслідок взаємодії натрій альгінату з йонами кальцію з утворенням кальцій-альгінатної структури за механізмом «egg-box». Визначено основні фізико-хімічні фактори, що впливають на ефективність формування пивних сфер, зокрема кислотність середовища, вміст розчиненого карбон (IV) оксиду, концентрацію гелеутворювача, йонів кальцію та реологічні характеристики системи. Обґрунтовано доцільність застосування методу зворотної сферифікації для отримання стабільних пивних сфер із рідким ядром та вираженими сенсорними властивостями. Наукова новизна роботи полягає в узагальненні та систематизації фізико-хімічних закономірностей процесу сферифікації пива як багатокомпонентної колоїдної системи. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання під час розроблення інноваційної продукції для закладів ресторанного господарства.

ВПЛИВ НАТУРАЛЬНОГО БАРВНИКА НА СЕНСОРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РИБНИХ КОВБАС

2026-10-12T08:18:32+03:00

У статті висвітлено результати дослідження впливу натурального бурякового барвника на сенсорні характеристики рибних ковбас з метою розроблення безпечних та конкурентоспроможних рибних продуктів із використанням природних інгредієнтів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю вдосконалення традиційних технологій рибних ковбасних виробів шляхом пошуку натуральних компонентів, здатних забезпечити привабливі органолептичні властивості готової продукції та виступати альтернативою синтетичним харчовим добавкам, зокрема нітриту натрію. Метою дослідження було встановлення впливу натурального бурякового барвника на формування сенсорного профілю рибних ковбас та обґрунтування доцільності його використання у складі рецептур. У ході виконання досліджень розроблено рецептури дослідних зразків рибних ковбас із різним дозуванням натурального бурякового барвника та проведено їх комплексну сенсорну оцінку за показниками зовнішнього вигляду, інтенсивності та рівномірності забарвлення, смаку, аромату, консистенції, соковитості й загального споживчого сприйняття. На основі профільного аналізу встановлено закономірності впливу досліджуваного інгредієнта на формування флейвору та органолептичних характеристик готового продукту. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні технологічної доцільності використання натурального бурякового барвника у виробництві рибних ковбас та встановленні його впливу на формування кольору, смако-ароматичного комплексу і консистенційних властивостей продукту. Визначено, що внесення натурального барвника сприяє покращенню візуального сприйняття готового продукту, забезпечує формування більш вираженого та рівномірного рожевого забарвлення, а також позитивно впливає на гармонійність сенсорного профілю. Практичне значення роботи полягає у можливості використання натурального бурякового барвника як перспективного рецептурного компонента при виробництві рибних ковбас з метою часткової або повної заміни нітриту натрію. За результатами проведених досліджень встановлено, що найбільш збалансованими сенсорними характеристиками характеризувався зразок 2, який може бути рекомендований для подальшого впровадження у виробничу практику.

РОЗРОБЛЕННЯ КОМБІНОВАНИХ СМУЗІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХНІХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

2026-10-12T08:18:22+03:00

Зростання попиту на продукти здорового харчування та поширення концепції функціонального харчування обумовлюють необхідність розроблення нових видів напоїв із підвищеною харчовою та біологічною цінністю. Особливої актуальності набуває створення рослинних смузі, рецептури яких поєднують овочеву, фруктову та зернову сировину, що дозволяє забезпечити збалансований вміст мікро- і макронутрієнтів, покращити органолептичні властивості продукції. Метою дослідження було розроблення рецептур комбінованих смузі на основі овочевої, фруктової та зернової сировини із використанням соєвого напою як рідкої основи та оцінювання їхніх органолептичних і фізико-хімічних показників. Розроблено декілька рецептурних композицій смузі, визначено в них вміст білків, сухих речовин, золи, кальцію, магнію, а також рН і титровану кислотність, проведено органолептичне оцінювання готового продукту. Встановлено, що найбільш перспективними є композиції з соєвим напоєм, кабачком, буряком, гарбузом, шпинатом, яблуком, вівсяними та гречаними пластівцями, що характеризуються вмістом білків 3,20–3,27 г/100 г, кальцію – 1282–1362 мг/л, магнію – 153–168 мг/л, сухих речовин – 10,81–10,96% та рН 6,67–6,68. Вміст білків у розроблених смузі перевищує аналогічний показник традиційних фруктово-овочевих смузі. Комплексний показник якості рекомендованих смузі 0,830–0,831 підтверджує високі органолептичні властивості напоїв. Наукова новизна досліджень полягає у розробленні рецептури комбінованих рослинних смузі із використанням соєвого напою та порошків вівсяних і гречаних пластівців, а також у встановленні їхніх фізико-хімічних показників. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості впровадження запропонованих композицій у виробництво функціональних напоїв. Використання соєвого напою та зернових компонентів є ефективним способом підвищення харчової цінності й споживчих властивостей смузі. Подальші дослідження доцільно спрямувати на вивчення впливу різних видів рослинних напоїв на показники якості смузі та оптимізування рецептур для створення функціональних продуктів із заданими харчовими властивостями.

ПЕРСПЕКТИВИ ПРОЕКТУВАННЯ СУЧАСНИХ ТИПІВ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА З МОДЕЛЮВАННЯМ В АUTOCAD

2026-10-12T08:18:14+03:00

В статті розкриті питання проектування закладів ресторанного господарства в умовах сучасного стану ринку та соціальних потреб країни. Мета роботи – вдосконалення методики проектування сучасних типів закладів ресторанного господарства з моделюванням в АutoCAD, таких як їдальня-роздавальня та модульне підприємство з виробництва скомплектованих страв раціону для забезпечення потреб військових, будівельників, працівників аграрної сфери з обмеженим доступом до стаціонарних точок харчування. Запропоновані планувальні рішення перспективних типів закладів ресторанного господарства для вирішення завдання розділення технологічних процесів приготування продукції й організації харчування відвідувачів та відкриває нові можливості для розширення ресторанної інфраструктури у рекреаційних зонах, де законодавством встановлюються планувальні обмеження використання й забудови цих території, або будівництво капітальних споруд не можливе, таких як їдальня-роздавальня. Рекомендований проект модульного підприємства з виробництва скомплектованих страв раціону, який забезпечує харчування певного контингенту споживачів з обмеженим доступом до стаціонарних закладів ресторанної галузі. Розроблені раціони харчування із скомплектованих страв з урахуванням фізіологічних норми споживання для дорослого населення, що диференційовані залежно від енергозатрат, зв'язаних зі ступенем складності фізичної роботи, які впроваджені у виробництво даних ресторанних закладів. Завдяки впровадженню сучасних проектувальних рішень з урахуванням змін потреб споживачів створюються умови для впровадження сучасних типів закладів ресторанного господарства для забезпечення розвитку ресторанної галузі країни.

СВІТОВИЙ РИНОК М’ЯСНИХ КОНСЕРВІВ: СТАН, ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

2026-10-12T08:18:07+03:00

Сучасний світовий ринок м’ясних консервів перебуває у фазі суттєвих трансформацій, зумовлених глобальними тенденціями. З одного боку, м’ясні консерви традиційно відіграють стратегічну роль у забезпеченні продовольчої безпеки, адже поєднують тривале зберігання, високу поживну цінність і зручність використання. З іншого, – зміни споживчих уподобань, посилення вимог до якості та безпечності харчових продуктів, а також розвиток інноваційних технологій і пакувальних матеріалів формують нові вектори розвитку галузі, що зумовлює потребу системного продовження досліджень. Метою роботи є формування науково обґрунтованої картини поточного стану світового ринку м’ясних консервів та визначення ключових тенденцій його розвитку. Проаналізовано обсяг і структуру світового ринку м’яса та м’ясних продуктів; окреслено місце м’ясних консервів у загальній структурі м’ясного ринку та в сегментах готових і продуктів довготривалого зберігання; охарактеризовано технологічні інновації у виробництві й пакуванні; узагальнено тенденції, зумовлені змінами споживчої поведінки. Динаміка ринку відображає не лише зростання та перерозподіл сегментів, а й зміну критеріїв вибору: якість у сприйнятті споживача дедалі частіше пов’язується з безпечністю, стабільністю, довірою до маркування та практичністю. Дослідницькі акценти зосереджено на трьох напрямах: інноваціях у складі та рецептурах; оптимізації теплової обробки й пакувальних рішень; забезпеченні відповідності готових виробів чинним вимогам безпечності та сталості. Результати підтверджують наукову гіпотезу про динамічний розвиток світового ринку м’ясних консервів під впливом перелічених чинників. У подальших дослідженнях увага буде зосереджена на систематизації українського ринку для виявлення особливостей його функціонування та формування орієнтирів для ефективного розвитку.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ У ЗАКЛАДАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

2026-10-12T08:18:04+03:00

У статті досліджено теоретичні засади управління якістю продукції та послуг у закладах ресторанного господарства в контексті впровадження технологій функціональних харчових продуктів. Актуальність дослідження обумовлена зростанням попиту на продукцію оздоровчого призначення, необхідністю забезпечення її стабільної якості та безпечності, а також підвищенням вимог до ефективності функціонування систем управління якістю на підприємствах ресторанного господарства. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів до управління якістю продукції та послуг і визначення особливостей їх інтеграції з технологіями виробництва функціональних харчових продуктів. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації та порівняння наукових джерел, а також графічний метод для візуалізації результатів дослідження. Проаналізовано сучасні підходи до формування систем управління якістю в закладах ресторанного господарства, визначено роль стандартизації, міжнародних стандартів ISO 9001 і системи HACCP у забезпеченні стабільності технологічних процесів, безпечності харчової продукції та високої якості послуг. Обґрунтовано значення функціональних харчових продуктів як перспективного напряму розвитку ресторанного господарства та визначено особливості технологічних процесів, спрямованих на збереження біологічно активних компонентів і функціональних властивостей готової продукції. Запропоновано концептуальну модель управління якістю продукції та послуг, модель інтеграції систем ISO 9001 і HACCP, модель збереження функціональних властивостей харчових продуктів, модель взаємозв'язку якості продукції, якості послуг і споживчої цінності, а також алгоритм упровадження функціональних харчових продуктів у меню закладів ресторанного господарства. Визначено, що інтеграція сучасних технологій функціонального харчування із системою управління якістю сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств, рівня задоволеності споживачів і формуванню передумов для сталого розвитку ресторанного бізнесу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих моделей під час удосконалення систем управління якістю, розроблення функціональної продукції та впровадження сучасних технологічних рішень у діяльність закладів ресторанного господарства.

ГАРМОНІЗАЦІЯ ВИМОГ ДО ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ БДЖОЛИНОГО МЕДУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАЦІОНАЛЬНИХ, ЄВРОПЕЙСЬКИХ І МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВІВ

2026-10-12T08:18:00+03:00

У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз національних, європейських і міжнародних нормативних вимог до якості, автентичності та безпечності бджолиного меду. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю нормативного регулювання, за якого окремі показники меду встановлюються спеціальними стандартами, а інші − горизонтальними нормативно-правовими актами щодо контамінантів, пестицидів, ветеринарних препаратів і радіонуклідів. Матеріалами дослідження були ДСТУ 4497:2005, чинні Вимоги до меду України, нормативні акти щодо забруднюючих речовин і радіонуклідів, Директива 2001/110/EC, Регламент (ЄС) № 2023/915, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 37/2010, Регламент (ЄС) № 2019/1871, CXS 12-1981 та CXS 193-1995. Застосовано методи документального пошуку, нормативного картування, контент-аналізу, систематизації та порівняльного аналізу. Встановлено високий ступінь гармонізації чинних українських Вимог до меду із законодавством ЄС щодо визначення продукту, класифікації та основних фізико-хімічних показників. Водночас ДСТУ 4497:2005 зберігає специфічну систему поділу меду на ґатунки та містить окремі показники, відсутні в обов’язкових вимогах ЄС і Codex Alimentarius. Найсуттєвіші розбіжності виявлено щодо токсичних елементів, залишків пестицидів, фармакологічно активних речовин і радіонуклідів. Показано, що сучасні горизонтальні вимоги України, ЄС і Codex є узгодженими щодо максимального рівня свинцю в меді на рівні 0,10 мг/кг, тоді як ДСТУ 4497:2005 передбачає 1,0 мг/кг. Доведено, що пряме зіставлення окремих нормативів можливе лише з урахуванням одиниць вимірювання, методів випробувань, бази перерахунку, категорії продукту та правової природи критерію. Обґрунтовано доцільність формування інтегрованої нормативної матриці меду як інструменту оцінювання ступеня гармонізації, виявлення колізій і прогалин, а також напрямів подальшого вдосконалення національного регулювання. Результати можуть бути використані для вдосконалення контролю меду та оцінювання його відповідності вимогам внутрішнього й зовнішнього ринків.

АНАЛІЗ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ РАДОНУ У ВИРОБНИЦТВІ ТРОТУАРНОЇ БРУКІВКИ

2026-10-12T08:18:00+03:00

У статті досліджено закономірності формування, міграції та трансформації радону на всіх стадіях виробництва тротуарної бруківки – від надходження мінеральної сировини до отримання готової продукції. Актуальність роботи зумовлена необхідністю забезпечення радіаційної безпеки при використанні природних будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди (уран, торій, калій-40), які є джерелами утворення радону. Метою дослідження є встановлення закономірностей зміни об’ємної активності радону на різних етапах технологічного процесу та оцінка потенційних ризиків для персоналу і споживачів продукції. Методи досліджень включали аналіз літературних джерел, експериментальні вимірювання та порівняльну оцінку отриманих результатів. Контроль здійснювали за допомогою приладу AlphaE із 30-хвилинним інтервалом вимірювання впродовж 30 діб на основних технологічних стадіях. Основні результати. Встановлено, що максимальні значення об’ємної активності радону спостерігаються на стадії механічної обробки сировини (145 Бк/м³), тоді як у процесі формування та твердіння виробів відбувається поступове зниження концентрації до 85 Бк/м³ у готовій продукції. Отримані результати свідчать про визначальну роль технологічних факторів у формуванні радонового навантаження. Практичне значення полягає у можливості ідентифікації критичних стадій виробництва та обґрунтування заходів зниження радіаційного впливу. Висновки. Дослідження підтверджує, що під час виробництва тротуарної бруківки є критичні етапи, які характеризуються максимальною концентрацією радону. На етапах тужавіння та сушіння виробів, де відбувається поступове вивітрювання радону, спостерігається зменшення його об’ємної активності в готовій продукції. Отримані результати доводять, що готові бетонні вироби є менш радіаційно небезпечними порівняно з початковими етапами виробництва.

СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

2026-10-12T08:17:59+03:00

Дослідження присвячене вивченню можливостей судово-товарознавчих експертиз у питаннях своєчасного виявлення на споживчому ринку України фальсифікованих підакцизних товарів. У статті вказано, що серед існуючої підакцизної продкукції значно зросла частка алкогольних та тютюнових товарів, а також активізувалася діяльність міні-нафтопереробних заводів, що спричиняє міліарні втрати Державного бюджету. Показано, що важкі та часто незворотні негативні наслідки для здоров’я та життя громадян у результаті використання фальсифікованих підакцизних товарів диктують необхідність посилення боротьби з їх масовим виробництвом та своєчасним виявленням на споживчому ринку. Констатовано, що процес виявлення фальсифікованих підакцизних товарів в сучасних реаліях є складним багатоетапним процесом. Зазначено, що ключовим суб'єктом розслідування правопорушень щодо виробництва та реалізації нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, алкогольних і тютюнових виробів виступає Бюро економічної безпеки України. Під час розслідування в основу доказової бази покладено резальтати слідчих розшукових дій (огляд місця події та судово-товарознавчі експертизи). У ході їх виконання з’являється можливість отримання вичерпного опису існуючого предмету і способу скоєння злочину та його слідової картини. Доведено, що виконання судово-товарознавчих експертиз вимагає залучення вузьких фахівців з конкретних галузей знань та широке використання найсучасніших технічних можливостей проведення лабораторних досліджень: хромато-мас-спектрометри, електронні, люмінесцентні та ультрафіолетові мікроскопи, спектрометри інфрачервоного діапазону, автоматизовані курильні машини, газорідинні хроматографи та ін. Важливо, що залучення профільних спеціалістів повинно відбуватися ще на етапі обшуку підпільних цехів та відбору зразків. Це забезпечить правильне пакування вилучених об’єктів, що буде запобігати їх випаровуванню, окисленню та зміні хімічних чи інших властивостей під дією зовнішніх факторів. Особливої уваги заслуговує документальний та візуальний аналіз якості поліграфії етикеток, акцизних марок і форми тари, що у кінцевому етапі переконливо свідчить про умисне незаконне виготовлення підакцизних товарів. Завдяки ретельному проведенню експертних досліджень з’являється можливість викривання підпільних цехів з виробництва цілого ряду підакцизних товарів.