РОЛЬ І МІСЦЕ СОЦІОСИНЕРГЕТИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Анотація

У статті розглянуто роль соціосинергетики як міждисциплінарного підходу до забезпечення економічної безпеки туристичної галузі України в умовах складних соціально-економічних трансформацій. Виокремлено цільові установки потенціалу соціосинергетики, котрі позитивно впливають на економічну безпеку туристичної галузі. Акцент зроблено на синергетичній парадигмі туризму, що враховує як детерміновані, так і стохастичні характеристики туристичних процесів, зокрема планування туристичних маршрутів, управління туристичними потоками, сезонні коливання попиту, поведінку споживачів, взаємодію між суб'єктами туристичного ринку, вплив зовнішніх факторів (політичних, економічних, екологічних), а також адаптивність інфраструктури до змінних умов. Обґрунтовано, що соціосинергетика може виступати не лише науковою концепцією, а й системою практичних дій для підвищення керованості процесами функціонування та розвитку туристичної галузі, що є актуальним в складних умовах сьогодення. Розкрито механізми формування позитивного синергетичного ефекту, зокрема через розвиток культури, гармонізацію інтересів туристів і місцевих громад, виявлення атракторів та слабких сигналів, що можуть вказувати на зародження потенційних ризиків. Наголошено на важливості прогнозного підходу до управління туристичними дестинаціями, що передбачає не реакцію на кризові явища, а їх попередження та стратегічне планування. Доведено, що зростання рівня організованості та керованості дозволяє зменшити негативну синергію та підвищити стійкість функціонування туристичних систем. Зазначено, що стосовно туристичної галузі соціосинергетика може бути як науковим напрямом, так і системою практичних дій. Підкреслено, що слід прагнути до підвищення рівня керованості процесами функціонування та розвитку туристичної галузі, щоб забезпечити умови посилення позитивної домінанти, що сприятливо позначаються на рівні її економічної безпеки. Запропоновано концептуальні положення для підвищення ефективності використання соціального потенціалу в туризмі. Результати дослідження можуть бути використані для формування регіональних стратегій сталого розвитку туризму в умовах кризових викликів.